На потертих гривневих купюрах є різні бацили, стафілококи та пліснява. Їх виявив науковий співробітник Інституту екогігієни і токсикології Сергій Кузьминський, 54 роки.
— У Нацбанку нам дали для дослідів "десятки". Купюри потрібно було подрібнити, вимочити в хімічних розчинах. Мабуть тому нам і не дали сотні, — усміхається Кузьминський.
Здебільшого мікроорганізми потрапляють на паперові гроші з рук людей.
— Навряд чи вони вкладуть людину на лікарняне ліжко, — вважає науковець. — Найгірше, що ці бактерії можуть викликати, — діарею, відомішу як пронос. І навряд чи комусь спаде на думку, що справа у брудних банкнотах. Швидше за все, звинуватять у недузі несвіжий пиріжок.
— Щоб поширити через паперові гроші небезпечну інфекцію, купюру доведеться обваляти в багнюці, — продовжує Кузьминський. — Потім її слід дати хворому на інфекційну недугу, ще й попросити висякатися в банкноту. Маловірогідно, що вам така потрапить до рук.
Після кожного контакту з грошима мити руки неможливо. Та перед вживанням їжі робити це потрібно обов"язково.
Науковці також зробили аналіз інших валют. Найбрудніші гроші — з Киргизстану та Узбекистану. На них знайшли збудників туберкульозу й лихоманки Ебола. Позаторік вона забрала кілька тисяч життів африканців. Російські рублі брудніші за долари. Найбезпечніші — євро. Їх друкують на антимікробному папері. Безпечними визнали також японські єни. Японці очищують їх у банкоматах за допомогою ультрафіолету та озону.
3 
35413
Коментарі