— Бізнес розпочала після того, як побувала в Польщі на заробітках. Там потрапила на фабрику, де ліплять "піроги". По-нашому — вареники. За годину норма — 100 вареників. За день мали більше тисячі наліпити, — розповідає 52-річна Галина Дмитренко з міста Вишневе на Київщині.
— Перший місяць наприкінці зміни руки боліли, аж пальці вивертало. З часом звикла. За півроку змогла дійти до 150 штук на годину. Добре заробила. Привезла 120 тисяч гривень. Шкода було тратити їх на непотріб. Тому вирішила розпочати власний бізнес.
Під цех переобладнала одну з кімнат у будинку. З вікон зняла штори, винесла всі меблі, обклала стіни плиткою, провела воду, встановила мийку. Вклала гроші в обладнання. Майже за 20 тисяч гривень придбала тістомісильну машину, електроінструменти та вживану морозильну камеру. Оформилася приватним підприємцем й отримала сертифікат якості. Для цього звернулась у санстанцію. Показала умови роботи й сертифікати на продукцію. Так роблять поляки. Могла працювати і без документа, але тоді довелося б збувати продукцію нелегально. З сертифікатом можу продавати за кордон і в ресторани.
Першу партію робила з донькою. Придумали оригінальні начинки — з квасолею й кукурудзою, з малиною та сиром, з грушею та яблуком, з родзинками й морквою, зі шпинатом і сиром. Ціну поставили скромно. Порахували собівартість вареників, додали за свою роботу. На кожному варенику заробляємо гривню. За день маємо 2 тисячі.
Було складно запустити збут. Перші вареники продавали через оголошення в газеті. Але це проблемно. Їх не можна довго перевозити, або ж треба купувати спеціальну машину. Почали брати участь у фестивалях українських виробників. Там познайомилися з власниками ресторанів та їдалень. Значну частину продукції забирають вони. Найпопулярніші — вареники з квасолею. На прохання замовників готуємо звичайні та рибні пельмені. Вкладені гроші повернула за півроку. Зараз маємо чистий заробіток.
Наприкінці року домовилися про експорт пельменів у Польщу. Їх братимуть магазини наших співвітчизників. Є фірма, що закуповує тут продукцію і везе туди рефрижератором. Нам це вигідно, бо одразу забирають великий об'єм. Знаю, що в Польщі продають удвічі дорожче. Тут за 600-грамову пачку просимо 77 гривень, а там — 120.
Плануємо збільшити виробництво. Шукаємо приміщення для цеху. Хочу наймати місцевих жінок. За годину платитимемо 60 гривень. Зможуть заробляти 13 тисяч щомісяця.
Киянин 35-річний Олексій Тітов організував бізнес на пельменях. Виробництво розпочав наприкінці минулого року.
— У нас із друзями є традиція — щороку на 1 січня готувати багато пельменів і ранок починати саме з них. Торік не мали часу, вирішили купити. Не шкодували грошей. Обійшли чимало супермаркетів, але якісних так і не знайшли. Тому вирішили створити свою торгову марку "Чесні пельмені", — каже Олексій Тітов. — Першу партію ліпили самі, за власним рецептом. Добре знаємось на пельменях з яловичиною і свининою. Маємо свої секрети, щоб вони вдалися. Є рецепти тіста й фаршу, знаємо кількість спецій. Назвали пельмені чесними, бо там справді багато м'яса. Хто скуштував, кажуть — смачно.
Виробництво організували під Києвом. Замовлення приймають у столиці. Рекламують свої вироби у соцмережі. 600-грамова пачка пельменів коштує 192 грн.
— Аби залучити покупців, місяць дарували другу пачку пельменів безкоштовно. Ціна пельменів — не лише в складових. Треба оплатити цех, холодильні камери, спеціальні столи й холодильники. У зліплені вручну вкладено багато праці. Бізнес може окупитися й за рік, але ми поки що над цим не думаємо. Вкладаємо в якість. Кожну партію куштуємо, щоб було смачно. Продаємо через соцмережі. Найбільше за раз придбали 10 пачок, — продовжує Олексій.
— Бізнес із приготування напівфабрикатів удома можна зареєструвати офіційно, — каже бізнес-консультант 41-річний Андрій Степановський. — Це вигідно тим, хто хоче продавати свою продукцію в магазинах чи закладах харчування. Пишуть заяви в санітарну й пожежну інспекції. Продукцію здають у лабораторію на перевірку. Якщо все в порядку, отримують сертифікат. В Україні бракує якісної продукції. Цей бізнес є постійним. Кому набридло — переходить на новий рівень. Я знаю трьох киян, які розпочинали бізнес на варениках, а зараз мають власні ресторани.
9 
35413