Постійно користуються Інтернетом 30% киян, 58% з них мають мережу вдома. Такі результати опитування фонду "Демократичні ініціативи" та Київського міжнародного інституту соціології, проведеного в грудні минулого року. Соціологи опитали тисячу мешканців столиці від 18 років.
Ще кілька років тому до Інтернету підключалися переважно через телефонну лінію й оплачували цю послугу через картки. Виділені лінії із якісним, швидким Інтернетом коштували дорого. Потім з"явилося значно більше інтернет-провайдерів, й Інтернет по виділенках подешевшав. Зараз у Києві працюють кілька великих і близько ста дрібніших фірм. Невеликі компанії надають не менш якісні послуги.
47-річний киянин Ігор Пінчук удома провів Інтернет кілька років тому. Спочатку купував картки "Алло". Торік підключився до провайдера "Воля-Бродбенд" на "Економний" пакет. Щомісяця платить 50 грн. Ще майже сім — за оренду модема.
— Через телефон та інтернет-картки виходить дешевше, — каже Ігор Олександрович. — Я витрачав десь 20-25 гривень на місяць. Та зв"язок часто розривався, а за кожне нове підключення провайдер знімає гроші.
Ігор перейшов на "Волю" восени, коли компанія проводила акцію — недороге підключення до цифрового телебачення й Інтернету.
Модем для підключення не потрібен
— Коли працюєш на виділеній лінії, маєш вільний телефон, — каже Ігор Пінчук.— Раніше було не дуже зручно. Друзі не могли додзвонитися.
26-річна Євгенія Домнікова, викладач Києво-Могилянської академії, майже рік користувалася "Волею-Бродбенд". Модем купила у фірми за 199 грн. Щомісяця платила 50 грн. Жінці для роботи треба було працювати з іноземними сайтами, а на закордонні інтернет-сторінки в цьому пакеті передбачено невеликий обсяг інформації — 100 мегабайтів. На українські — 2000 Мб (зараз "Воля" вже не розділяє Інтернет на український і закордонний. У пакеті за 50 грн можна викачувати 1000 Мб. — "ГПУ"). Закордонний трафік закінчувався швидко, а український Євгенія не встигала викачати. Гроші за невикористані мегабайти не повертають, і вони "згорають".
— Тоді я вирішила змінити пакет — узяти менший, за 20 гривень на місяць. Хотіла зекономити, а тільки втратила гроші, — розповідає жінка. — Я переходила з одного пакета на інший посеред місяця. А квитанція прийшла за обидва пакети — 70 гривень. У сервісному центрі обіцяли розібратися, та грошей не повернули.
Чоловік Євгенії 31-річний Сергій побачив біля під"їзду оголошення про інтернет-послуги місцевого провайдера — компанії "Санлайн". За 50 грн можна необмежено користуватися українським Інтернетом і викачувати 300 Мб закордонного. Модем для підключення не потрібен. Уся апаратура стоїть у провайдера, а до квартири прокладають дроти.
— Спочатку ми підключилися на два місяці, — розповідає Сергій Домніков. — Побачили, що Інтернет працює нормально, і в кінці минулого року проплатили за рік наперед. Ще й у виграші залишилися. У січні компанія підняла вартість послуг для нових клієнтів на 10 гривень щомісяця.
Знайомий Домнікових підключився до послуги "Укртелекому" — "ОГО". Він каже, що Інтернет дуже швидкий. За пакет "Необмежений" щомісяця платить 100 грн.
Провайдери не вміють добре обслуговувати
— Вибирати інтернет-провайдера треба тільки за ціною, — вважає столичний комп"ютерник Євген Цимбаленко, 27 років. — Майже всі компанії мають однакове обладнання. Тому якість їхніх послуг визначається тільки сервісом — наскільки швидко компанія може допомогти клієнту. Але в нас не вміють цього робити навіть потужні фірми. У "Волю" не можна додзвонитися, по 10 хвилин слухаєш музичку. В "Укртелекомі" рідко коли дають компетентну відповідь, чому не працює мережа. Бувало, по два дні пошта не відправляється. У дрібніших компаніях можуть сказати: "У нас системний адміністратор працює двічі на тиждень, хочете — запишіть його мобільний".
3 
1
Коментарі