Завтра виповнюється 245 років від дня народження Марі Тюссо — однієї з найуспішніших жінок в історії. У найкращі часи за день вона заробляла на стометровий відріз шовку — майже коштовність у ХIX столітті. Зараз "Музей мадам Тюссо" — найвідоміший музей Лондона. Його щомісячний прибуток — $700 тис. Вхідний квиток коштує $25.
Марі Тюссо в дитинстві не давали кишенькових грошей. Хоча сім"я французького скульптора Філіпа Куртіуса, у якій виросла Марі, була заможною. Дівчина з 15 років заробляла сама. Ліпила з воску іграшки, квіти та фрукти, розфарбовувала їх і продавала. За місяць могла дозволити собі плаття та капелюшок. 17-річною, разом з батьком, відомим у Парижі скульптором, вона вирушила робити погруддя Вольтера. Через кілька місяців філософ помер. У руках Куртіуса і Марі опинився єдиний восковий портрет. Марі запропонувала накинути на бюст сюртук і виставити у вітрині майстерні. Цей хід зробив майстерню Куртіус дуже популярною. Пізніше на замовлення Жозефіни Марі виліпила бюст Наполеона й отримала 5 тис. ліврів.
У 20 років Марі заправляла всіма справами майстерні. Бізнес розвивався чудово. До Великої французької революції Марі заробляла 1 тис. ліврів на місяць. За ці гроші вона могла купити 7 тис. буханок хліба.
У 34 роки Марі виходить заміж — за Франсуа Тюссо, гульвісу та франта. Їхнє подружнє життя складалося непросто. Та й майстерня у післяреволюційній Франції стала неприбутковою. Марі кидає чоловіка і з двома дітьми перебирається до Великої Британії.
Її колекції воскових фігур гастролювали цілим світом. Прибутки Марі виросли настільки, що за два роки вона могла купити цілий квартал у центрі Лондона. 1835 року в англійській столиці відкривається Музей мадам Тюссо.
— Я щаслива людина, — казала 89-річна Марі, зустрічаючи 1850 рік. — У мене є все. Те, чого мені бракує — я можу запросто купити у найближчій крамниці.
Марі Тюссо померла того ж року.
Київський музей воскових фігур не має великих прибутків
Вхід до київського музею воскових фігур коштує 10 грн. За день на великі свята у ньому буває до сотні відвідувачів. Директор музею Олексій Сажин відкрив заклад на свій страх і ризик. Шість років боровся з мерією за право державної оренди приміщення в центрі міста. Врешті-решт зняв у приватних осіб підвальне приміщення на вулиці Пушкінській. У скільки йому обходиться ця оренда, Сажин не каже. Зазначає лише, що музей самоокупний.
— Можна займатися різним бізнесом — нелегальним або прибутковим. Мені до душі цей приємний, який майже не дає зиску, — каже Сажин.
Площі 100 кв. м не вистачає й на половину воскових фігур, які є у запасниках. Та директор сподівається, що музей колись таки даватиме чималі прибутки.
1 
1
Коментарі