— У червні з донькою проходили медогляд перед вступом в університет. Думала, помру в чергах. Під кабінетом окуліста чекали 3 години. Гінеколог навіть на крісло не садив. Попросив 50 гривень і написав, що здорова, — розказує киянка 38-річна Світлана Михайлюта.
Світлана сидить у черзі до діагностичної лабораторії "Синево" біля столичного метро Дорогожичі.
— По 50 гривень з нас здерли у наркодиспансері й психлікарні. Кума сказала, що ми дурні, бо досі по державних поліклініках ходимо. У приватній лабораторії її чоловік за все 300 гривень заплатив, коли медогляд на права проходив. Там і язву побачили, і поліпи порекомендували вирізати.
Процедурний кабінет у місті Біла Церква на Київщині позаторік відкрив Олександр Коваленко, 42 роки. У бізнес вклав $20 тис. — 160 тис. грн.
— Про відкриття своєї лабораторії задумався, коли півродини почало здавати аналізи в часників, — каже Олександр Петрович. — Теща, щоб економити пенсію, постійно тільки в поліклініку бігала. А коли побачила по телевізору, що вони мочу від яблучного соку відрізнити не можуть, а хворим на рак людям пишуть "абсолютно здоров", перестала на своєму здоров'ї економити.
Справу розпочав разом із другом Вадимом.
— Він гінеколог. Вирішили, що поряд із процедурною можна відкрити кабінети гінеколога, уролога, терапевта та педіатра. Гроші відбили за півтора року. Декому за рік вдається. На лабораторно-діагностичний центр треба не менше 200 тисяч доларів, щоб закупити дороге обладнання: термоциклери, біохімічні аналізатори і реактиви. Ми зібраний біоматеріал самі відвозимо у лабораторію.
На ресепшені літня жінка в окулярах з товстими скельцями гортає прейскурант. По 199 грн коштують консультації у терапевта, уролога і гінеколога. Забір крові — 15 грн, загальний аналіз крові — 30 грн, біохімічний — 50 грн, аналіз сечі 30 грн, калу — 35 грн. Віп-обстеження, яке містить майже 50 аналізів і тестів, роблять за 1,7 тис. грн. Його найчастіше замовляють подружжя перед плануванням вагітності.
— Високих цін не загинаю. У інших часників тільки аналіз калу 80 гривень коштує. Щотижня робимо знижки на різні групи аналізів. Перші два місяці бізнес не йшов. Не помагали ні реклама на місцевому телебаченні, ні купони на знижку, які публікували в газетах. Зрозумів, що протупив. Бо більше заробляють ті, хто орендує кабінети в поліклініках. Почали домовлятися з гінекологами і терапевтами, що вони будуть нас радити своїм пацієнтам. Лікарю платимо 10 відсотків від аналізів. За місяць набігає до 2 тисяч гривень.
Забір біоматеріалів роблять по буднях з 8 до 12. Результати клієнти отримують до вечора есемескою чи на електронну скриньку.
П'ять тисяч гривень щодня приносить УЗД-кабінет
— На 12-му тижні треба було УЗД плоду робити, — згадує київська породілля Оксана Герасимчук, 25 років. — Свекруха потягла до знайомої у поліклініку. Там апарат 1998 року. Написали у висновку, що плід один. Наступного дня з чоловіком пішли на платне УЗД. Там сказали, щоб чекали на двійнят.
За три планові УЗД на 12-му, 20-му і 30-му тижнях вагітності Оксана заплатила 1150 грн. Обстеження коштує 350 грн. Із записом на диск — 400.
— УЗД-кабінет щодня приносить до 5 тисяч гривень, — каже акушер-гінеколог Марія Притула. — Найприбутковіші УЗД підшлункової та гінекологічні. Щоб відкрити такий бізнес, знайомий вклав 100 тисяч доларів. Апаратура дуже дорога. Та й спеціалісти не погоджуються працювати дешевше, ніж за тисячу доларів.
3 
1
Коментарі