32-річний Віктор Чіркін із селища Ставище на Київщині шість років тому почав варити сири і пекти хліб за власною технологією.
— Спершу жити в село переїхали батьки, завели кіз. Коли з дружиною приїжджали до них, то почувався краще, ніж у Києві. Зникала алергія, вільніше дихалося. Тому вирішили теж перебратися в село. Наше господарство — це 2 гектари бабусиного паю. Гектар виділили під сіно, 45 "соток" — під городину. Решта — пасовище для наших кіз породи Ламанча. В різний період їх тримали від 15 до 40 штук, — розповідає Віктор Чіркін. — Виникла ідея варити сир за старовинними рецептами, без штучних заквасок. Навчався цій справі в інтернеті. Коли почало виходити, став залучати брата. Вийшов сімейний бізнес. Крім батьків, задіяні ще тітка й брат. Усі обов'язки розподілені. Наприклад, мама доїть корів, батько допомагає по господарству. Ми з братом займаємося сироварінням і збутом. Козине молоко використовуємо з власної ферми, а коров'яче закуповуємо. Спершу його брали в селян, торік перейшли на фермерське. Воно якісніше, вихід сиру більший.
Працює ферма три дні на тиждень. Щотижня переробляють майже 500 л молока. Готують йогурти, м'які та тверді сири.
— Починав варити сир на домашній кухні. Зараз маємо невеликий цех. У справу вкладав гроші поступово. Варив сир, продавав. Усі кошти вкладав у розвиток бізнесу. Загалом витратили майже 15 тисяч доларів. Переважно гроші пішли на обладнання та матеріали. Будівництвом і ремонтом з батьком займалися самостійно. Якби не власна праця, то вкласти в бізнес треба було б удвічі більше. Також багато коштів пішло на просування бренду і впізнаваність. Робили сторінки в соцмережах. Їздили на ярмарки, давали людям куштувати наш сир.
Кілограм коштує від 300 до 500 грн, залежно від витримки та сорту.
— Асортимент щоразу змінюю, бо сам вчуся. Від сирів, які мені особисто не подобаються, відмовляюся. Так перестав варити сир із голубою пліснявою. Він мені не смакує. Найбільшим попитом користується м'який сир і йогурти, — говорить Віктор. — Ще популярний наш бездріжджовий хліб із цільного зерна. Він йде додатком до сирного кошика. Окремо виготовляти хліб — не вигідно.
Сучасний фермер має бути одночасно менеджером із продажів, хорошим управлінцем, вміти наводити контакти з людьми. Сироваріння процес трудомісткий і затратний. Якби я працював сам чи вдвох із дружиною, то за чотири роки справа б окупилася. А так щомісяця треба платити всім учасникам сімейного бізнесу. На сьогодні ринок збуту маємо ще досить малий. Потрібно постійно думати, як його розширити.
Коментарі