"Конкурентів стало більше, а якість гірша"

Україна продає до Європи 80% меду. Торік експортували майже 57 тис. т, за даними Міністерства аграрної політики. Найбільші покупці — Німеччина й Польща. Європейський Союз цього року дозволив завезти без сплати мита близько 8 тис. т українського меду. На 11 січня експортну квоту на постачання цього продукту було повністю використано. 2017-го без мита дозволили завезти 5,4 тис. т.

— Мед у пасічників скуповують фірми-посередники. За кордон перепродують в 1,5–2 рази дорожче, — розповідає пасічник із Києва 56-річний Леонід Вперед. — Найбільше платять в Англії. Кілограм коштує майже 80 гривень. В Німеччині — 57. Кількість пасік в Україні зросла. Хто раніше тримав одну-дві бджолосім'ї, зараз мають 20–40. Є й великі підприємства, як наше. Зараз маємо 3600 бджолосімей. 2018-го плануємо збільшити до 8 тисяч. Донецькі й луганські бізнесмени, які раніше торгували вугіллям, лишилися без бізнесу. Почали заводити пасіки, бо це прибутково. Конкурентів стало більше, а якість меду гірша. У Європі діють високі вимоги. Переважно проблеми виникають через наявність хімікатів та антибіотиків у продукті.

— У пасічників залишилося дуже багато меду. Його нікуди збувати. На початок року маю 2 тонни. Закупівельні ціни впали, — говорить пасічник 66-річний Станіслав Древніцький із Вінниці. Він власник магазину "Нектар". — Як дали квоту, мед скупляли по 48 гривень за кілограм. Тепер і за 40 не хочуть брати. Щоб продати за кордон, треба платити поверх ціни податок від 17 до 22 відсот­ків. Залежно від країни, куди експортують. Усі чекають, що додатково дозволять якусь частину продукції завезти без мита.

Реальної кількості пасік і бджіл в Україні ніхто не знає. Пасічники навмисно приховують інформацію.

— Так було заведено ще за Союзу. Тоді вважали, хто має пасіку — куркуль. Я працюю з 1978 року. З братом першими на Вінниччині почали фасувати мед у банки. Відправляли у Львів, Ужгород. Із 2009-го почали продавати мед за кордон. Але для цього треба було зібрати безліч документів. Об'їздив чимало країн. Із кожної віз зразки меду. Наш — найсмачніший. Але, щоб його отримати, треба добре наробитися. З акацієвим медом серйозні проблеми. Він дорогий і його мало. Майже всі акації по області вирізали, залишились у трьох районах. Проблема й із тим, що сіють на полях. Фермерам потрібні лише пшениця, соя і соняшник. Ці культури не найкращі для меду. Раніше було різнотрав'я та багаторічні трави. Наприклад, люцерна. Зараз фермерам таке не цікаво. Буває, обробляють посіви хімікатами, які заборонені в Європі. Вони більше двох років не розкладаються. Якщо потрапляють у мед, партію бракують. У сезон цвітіння мусимо добре набігатися з тими пасіками, щоб знайти хороші поля, — каже Станіслав Петрович.

400 тисяч пасічників працюють в Україні, порахували в Міністерстві аграрної політики. Виробляють 70 тис. т меду на рік.

— Україна посідає друге місце за експортом меду в Європу. На першому — Китай. Продаємо в Польщу, Німеччину, Велику Британію, Угорщину, Бельгію, Францію. З кожним роком попит на наш мед зростає. Ця галузь приносить державі 100 мільйонів доларів на рік, — каже голова спілки пасічників 33-річна Тетяна Сушко.

Одна людина може обійти 60 вуликів

— Пасіка — один із прибуткових бізнесів в Україні, — розповідає киянин 40-річний Валерій Сергієвський. — Три роки тому я продав автомобіль. 50 тисяч гривень витратив на вулики та бджолині сім'ї. Пасіку розмістив на бабиному подвір'ї, вона жила біля Фастова. Не знав про цей бізнес нічого. Але тішило те, що до бджіл не треба постійно ходити, годувати. За перший рік із кожного вулика збирав по 20 кілограмів меду. Це дуже мало. Такі втрати мав через брак знань. Наступного сезону мав до 50 кілограмів меду. ­Поступово збільшував пасіку. Одна людина може обійти 60 вуликів. Це оптимальна кількість, більше не потрібно. Кожен вулик приносить на сезон 3 тисячі гривень. Ринок збуту в Україні нормальний. Свого споживача доводиться шукати. Але й треба, щоб мед був якісний. Багато пасічників змішують його із цукром, аби більше заробити. Свій перший мед роздавав односельцям безплатно. Потім домовився з кондитерськими підприємствами. Частину продаю на ринку. Кілограм у Києві коштує 100 гривень. Найбільше купували перед Різдвом. Тоді за день можна продати до 15 кілограмів.

×