Харків'янин 32-річний Олексій Борсук три роки розвозить обіди по офісах. Бізнес почав із дядьком і братом.
— Родичі спочатку не сприйняли мою пропозицію серйозно, — розповідає Олексій. — Посадив їх у машину, об'їхали найближчі офіси на нашому районі. Купувати в нас обіди погодилися три фірми з 10. Спочатку їжу розвозили самі. Коли відчули, що наших сил не вистачає, найняли двох кур'єрів. Орендуємо кухню на одному підприємстві, тому не маємо проблем із санепідемстанцією і пожежниками. Спочатку взяли на роботу двох кухарок, які працювали у шкільній їдальні. Готували добре, але нових рецептів боялися. Тому всі страви були як на сільському весіллі. Потім найняли ще трьох студентів із технікуму, переманили шефа і су-шефа з кафе.
Зараз фірма обслуговує 12 компаній. Замовлення розвозять із 12.00 до 14.00. Щодня готують дві перші страви, три другі й чотири салати.
— У Харкові пообідати можна щонайменше за 30 гривень. Собівартість наших обідів — від 10 гривень. Комплексний продаємо від 20. Є рибне, м'ясне меню і для вегетаріанців. Для однієї церкви в неділю готуємо пісні обіди. Набір страв змінюємо щотижня, влітку додаємо сезонні. Не дотримуємося виключно української кухні. У лютому плануємо взяти сушиста. Попит на суші зараз великий. В агентстві нерухомості часто замовляють піцу. У рекламному жінки просять привезти м'ясо без гарніру, щоб не поправлятися. У будівельній компанії заступник директора бере постійно два десерти — сирники та млинці з яблуками. Думали, вегетаріанка, а виявилося, вона солодке любить. Розміри порцій 150–250 грамів — це стандарт. Раніше гарно йшли деруни й пельмені. Зараз їх виключили з меню, бо замовляють рідко. Вони швидко вистигають і втрачають смак. Із пельменями раз влетіли. Купили два ящики за акцією в постачальника, склали у морозилку, а в їдальні світло вимкнули. До ранку пельмені позлипалися. Мусили викинути.
Заробляє близько 90 тис. грн на місяць. Половину витрачає на закупівлю продуктів, оплату праці кухарів і кур'єрів, оренду їдальні та комунальні послуги.
— Мали конкурентів, — говорить Олексій. — Але вони обпеклися на тому, що робили малі порції. Замість м'яса у котлети додавали хліб та сою, збільшували кількість їжі за рахунок салатів. Закрилися, коли у двох офісах їхнім обідом отруїлися. Власники більшості таких фірм, як наша, нарікають, що кухарі крадуть м'ясо і морепродукти. Навіть камери на кухні не рятують. Я над своїми поварами камер не вішаю. Не мають спокуси красти, бо даю нормальні зарплати. Від клієнтів були скарги, що холодні обіди привозимо. Довелося купити дорожчий термопосуд.
Щоб розпочати справу, вистачить $7–8 тис.
— Перші витрати — взяти на роботу кухарів і кур'єрів, оплатити кілька місяців оренди їдальні, закупити продукти, посуд. Прогоріти легко. Щодня маємо сім-десять обідів, які не продали. Хтось замовив і захворів, когось у відрядження відправили, хтось передумав обідати, а нас не попередили. Перед Новим роком утратили постійних клієнтів — інтернет-магазин дитячих товарів закрився після перевірки податкової. У березні ще одна компанія половину штату переведе на роботу поза офісом. Щоб не знизився заробіток, доводиться переманювати клієнтів у конкурентів, спускати ціни, пропонувати безкоштовний обід раз на місяць.
За місяць заробляє 9 тисяч
— Чоловік працює прорабом на будівництві. Готувала йому щодня щось смачненьке на обід, — розповідає домогосподарка 52-річна Ірина Анісімова. — Раз приходить і каже, що його хлопці теж так обідати хочуть.
Будівельники платять за це 15 грн.
— На 20 чоловіків варю 10 літрів борщу. На пюре чищу 5–6 кілограмів картоплі. За місяць заробляю 9 тисяч гривень. Готую, як для своїх. По продукти син возить щосуботи.













Коментарі