Працівники, які видають талони в громадських туалетах, заробляють небагато — 400—500 грн на місяць. Вони, як правило, суміщають дві посади — касира й прибиральника. Та вакансію знайти непросто.
— Навіть не думайте про цю роботу! — вигукнула касирка, яка працює у "Глобусі". — Ви хоч уявляєте, яка це відповідальність? Працюємо у скажених умовах. За нами наглядають, щоб ми не вкрали якусь копійку. А кому воно треба... — важко зітхає жінка.
В торговому центрі касири працюють у дві зміни (по 8 годин), отримуючи 500 грн.
Жінка їздить на роботу аж із Носівки на Чернігівщині, що за 200 км від Києва
У "Метрограді" біля Бессарабської площі тільки недавно туалети зробили платними. Тому прибиральниці стали ще й касирами. Тепер вони мають робочі місця у невеликих пластикових кабінках, де поміщається столик і два стільці. Але й у кабінці чути, як гучно гуде сушилка для рук і зливається вода.
— Доводиться терпіти, бо іншої роботи немає, — каже Тетяна Флісак, 49 років.
Жінка їздить на роботу аж із містечка Носівка на Чернігівщині, що за 200 км від Києва. "Метроградівські" жінки виходять на зміну раз у чотири дні, а працюють добу — з 8.00 до 8.00. За прибирання у туалеті Тетяна Флісак отримувала 420 грн. Сподівається, що за продаж квитків керівництво "накине" ще гривень 150.
У підземному переході біля метро Контрактова площа касир-прибиральниця обслуговує туалет за 400 грн. Вона не нарікає на важку працю, а навіть задоволена умовами та ставленням дирекції.
— Головне — звикнути. Спочатку весь день сиділа голодна — не могла їсти у туалеті, — зізнається жінка. — А тепер, бачте, насіння лузаю.
2 
1
Коментарі