Іван Чорнух, 57 років, слюсар, Житомир:
— Підприємство регулярно відправляє у неоплачувані відпустки. Можемо у місяць працювати два тижні. Кинути роботу не можу, бо до пенсії залишилося три роки. Раніше заробляв 3 тисячі гривень, а тепер 1700.
Денис Сухобрус, 28 років, програміст, Київ:
— До березня на фірмі були безкоштовні обіди. Через фінансові труднощі ця послуга стала недоступна. Припинили завозити на кухню каву і печиво. Залишився тільки чай у пакетиках. Торік відмовилися від 13-ї зарплати, хоча давали всі чотири роки, поки існує фірма.
Богдан Ганищенко, 34 роки, менеджер страхової компанії, Львів:
— Усіх працівників фірма перевела на контракт, за яким у рік маємо тільки сім днів відпустки. Лікарняні не оплачуються. Дружину роботодавець звільнив, коли була на четвертому місяці вагітності.
Остап Богатиренко, 30 років, інженер, Луцьк:
— На підприємстві, де працюю, людей перевели з п'ятиденного на чотириденний робочий тиждень. Тепер і п'ятниця вихідний. Платять на 600 гривень менше. Трохи підробляв вантажником. Тепер влаштувався кур'єром у суші-бар на вихідні. У п'ятницю і суботу по ночах таксую, бо живу біля нічного клубу. Офіційну роботу кидати не хочу, аби стаж ішов.
Світлана Глєб, 26 років, продавець, Київ:
— Торгувала аксесуарами для інтер'єру. Ставку мала 1,2 тисячі. Заробляла на відсотках від продажу. Звільнилася, коли власниця магазину знизила цей відсоток із 7 до 3. А торгівлі нема. На дорогу більше витрачала, ніж заробляла. Роботу знайти складно. Беруть на стажування, а через два місяці кажуть: ви нам не підійшли. Набирають інших, щоб не оформляти офіційно і не платити податків.
Ірина Комісарова, 30 років, менеджер, Київ:
— Працювала секретарем. Попала під скорочення в лютому. За два місяці влаштувалася менеджером у рекламну компанію. Працюю третій місяць, але офіційно не оформляють. Чоловік — торговий менеджер. Їздить власним авто. Фірма, як ніколи, контролює витрати на пальне, на 200 гривень менше стали виплачувати на ремонт машини.













Коментарі