У селі Буша Ямпільського району Вінниччини місцеві заробляють на садибах для туристів. Облаштовують і здають їх відпочивальникам.
Сюди їдуть подивитися Музей під відкритим небом, природний заповідник "Гайдамацький Яр", козацький цвинтар. Туристи зупиняються на кілька днів. Цього року з Буші до Ямполя планують збудувати велосипедну доріжку — завдовжки понад 20 км. Бушівці очікують напливу пожильців.
Родина Кравців переобладнала літню кухню. Розділили її на дві частини. Одну оббили деревом, поставили диван, телевізор. Інша частина з піччю і лежаком — побілена. Ще одна кімнатка пристосована для спання: всю підлогу займає двоспальний матрац.
— Щоб приймати туристів, багато не треба, — каже власниця садиби Інна Кравець. Приїхала з Києва 2007-го, купила будинок. — Достатньо сільську хату побілити, пофарбувати, почепити чистенькі штори, рушники. Меблі мають бути цілі, підлога пофарбована. Влітку можна використовувати душ надворі, але з підігрівом. Туалет має бути чистий, без запаху. Краще, коли обклеєний шпалерами чи оббитий клейонкою. Мінімальний ремонт сільської хати обійдеться в 2,5 тисячі гривень.
Доба у садибі з вигодами коштує 60 грн. Без них — здають за 40. Із триразовим харчуванням обійдеться у 120. За раз господиня має взяти шестеро пожильців.
У хатах із типовим плануванням — розділеній на дві половини — у сінях ставлять душову кабінку й туалет.
— Люди охочіше селяться в хатах без вигод, — каже Надія Пірняк, яка має кілька садиб. — Але хату не треба оббивати гіпсокартоном. Краще все натуральне. Те саме стосується продуктів. Готуємо борщі, мамалигу, вареники.
— На туалет і каналізацію потрібно тисяч 10 гривень, — каже місцевий Василь, майстер, що робить ремонти. — Гроші йдуть на сантехніку, плитку, труби, насосну станцію, мурування каналізаційної ями. Це близько місяця доброї роботи. Загалом вкладають близько 12 тисяч.
Щоб повернути ці гроші, треба прийняти 100 туристів із харчуванням і 200 без нього. Справа окупиться за два роки. У кожну садибу за літо приїздить не менш як сотня туристів.
2 
1
Коментарі
1