— Рік тому могли дозволити собі будь-яке м'ясо. У морозильну камеру нічого не закладала. Готувала зі свіжого. Витрачали не менше двох тисяч гривень. Купляли телятину, свинину, кролів, домашню індичатину і курятину, обов'язково — яловичу печінку. З січня довелося добряче урізати пайок. Ціни на все зросли, — розповідає 38-річна Валентина Кушкова з Черкас.
Працює продавцем. Її чоловік 40-річний Віктор Іванович — водій у приватній фірмі. Подружжя виховує доньку Ілону, 13 років, та 10-річного сина Станіслава. Мешкають у двокімнатній квартирі.
— Тепер з м'ясного можемо купити лише курятину. На місяць беру дві тушки на 350 гривень. Так вигідніше. З грудки готую відбивні. Також роблю фарш для пельменів. З ними варю суп. Рідко їмо їх як окрему страву, — продовжує Валентина Дмитрівна. — Недавно знайома розповіла, чим замінила ковбасу. Раз на місяць купляє голову свині. За 10 кілограмів платить 250 гривень. Язик заморожує на свята. З порубаних перемитих частин варить холодець. Відділяє м'якоть від кісток, перемелює. Насипає в пластикову пляшку з обрізаним верхом. Ставить у холодильник. Як захолоне, пляшку розрізає. Виходить м'ясний рулет. Я теж такий зробила. Смачно, подобається дітям. Подаю до картопляного пюре.
Не економлю на молочних продуктах та яйцях. Купляю і перепелині. Вони корисні для дітей. Читала, що японці п'ють сирими змалечку.
— Цього року вперше посадили город на дачі друзів. Вони шість років живуть у Данії. Поїхали туди на заробітки. Влаштувалися на ферму. Отримують разом понад чотири тисячі доларів. Додому повертатися поки не планують. Дозволили нам користуватися їхньою ділянкою, — каже Валентина Кушкова.
— Біля будинку чотири сотки землі. Посадили трохи картоплі, грядки. А тут — посушливе літо. Дощі лише кілька разів були, ледве пил прибили. Огірків взагалі не попробували, кабачків вродив один ранній кущ. Закатала чотири півторалітрові банки.
Економимо з чоловіком більше на собі. Не ходимо ні в кінотеатри, ні в ресторани. А ще кілька років тому щовихідних ходили на мультики чи в кафе. Тепер гуляємо лише в парках. Гардероб свій не оновлювали останніми роками, бо дітей треба одягати. Отримуємо на двох п'ять тисяч зарплати. Домовилися з керівником одного ОСББ прибирати в їхній 10-поверхівці, щоб мати додатковий заробіток. Будемо з чоловіком удосвіта працювати. Будинок на п'ять під'їздів, з кожного заплатять по 400 гривень. До наших доходів буде суттєва добавка. Всі кажуть про підвищення мінімалки. А от мені на роботі на руки дають півтори тисячі. У документах вимагають розписуватися за 3200.
Вирощувала овочі на балконі
— Слина котиться, коли ходжу по базару. Якось навіть розплакалася біля прилавків із м'ясом. Продавщиця пожаліла й дала шматок сала, — говорить 72-річна Олександра Джміль із Полтави. Має близько 2 тис. грн пенсії.
— Овочі цього року вирішила вирощувати сама. В березні посіяла в стакани насіння. Потім висадила розсаду в горщики, поставила на балконі. Продавці порадили сорти для хатнього вирощування. Мала 10 кущів помідорів, по п'ять огірків і солодкого перцю. Також зелень — кріп, петрушку, базилік, щавель. Усе літо їм овочі з балкону. Порахувала, зекономила до тисячі гривень. Трохи законсервувала, — розповідає Олександра Степанівна. — Також перестала купувати хліб. Знайома працює на хлібокомбінаті, там бере борошно. Продає вдвічі дешевше, ніж у магазинах. Купую в неї, печу хліб сама.
Олександра Джміль п'ятий місяць не платить за комунальні послуги.
— Маю борг майже 10 тисяч гривень. Але гасити не буду. Не хочу помирати з голоду. Багато знайомих так роблять.
1 
1
Коментарі