— Щодня обслуговую шість сімей. А загалом маю до 100 постійних клієнтів. Першим замовником був депутат. Він прийшов пообідати у Дніпрі в ресторан, де я працював. Замовив біфштекс. Коли страву подали, викликав мене з кухні. Думав буде сварити. Спитав, скільки заробляю. Запропонував йти до нього додому кухарем. Пообіцяв платити 10 тисяч гривень, — розповідає 25-річний Петро Дубинський. П'ять років працює домашнім кухарем.
— Я переїхав до столиці. Спочатку обслуговував лише родину депутата. Якось на день народження господар запросив 200 гостей. Приїхали бізнесмени, політики, банкіри. В меню було багато морепродуктів, салати з мідій і креветок, рибні страви. Гостям сподобалося. Чимало взяли мої контакти. Клієнтів побільшало. З усіма підписую контракт на рік. Господарі оплачують продукти, мою роботу. Працювати домашнім кухарем, важче ніж у ресторані. Доводиться поєднувати чотири роботи. Бути одночасно кухарем, закупником продуктів, офіціантом і посудомийкою. Робота часто починається з четвертої ранку, закінчується близько півночі. Перші півроку готував лише на хазяйській кухні. Тепер люди мені довіряють. Дозволяють готувати вдома. Потім привожу їм готові страви.
Найважче було розробити меню. У багатих людей свої причуди. Один не їсть м'яса, інший — риби, бананів. Їжу треба подавати в різний час. Бувало таке, що одну страву готував тричі. Господарі дзвонять, щоб за годину подав вечерю. І не приїздять. Можуть відмовитися від страви і повернути назад. Нещодавно подав цілого омара на обід одній родині. Їхня дитина злякалася. Господар розсердився. Мовляв, треба було розібрати омара. Сказав, цілого забирати собі. Ще раніше хазяйка вилила каструлю рибної юшки, бо вона здалася їй занадто жирною. Крім багатіїв, їжу замовляють програмісти, спортсмени. Буває, просять приготувати страви одразу на два-три дні. Постійним клієнтам роблю знижки.
За місяць домашній кухар заробляє 40 тис. грн. Найбільше замовлень взимку та восени.
— Чоловіків більше серед замовників. Є клієнт, який просить готувати дітям, коли його дружина їде у відрядження. Багатьох клієнтів ніколи не бачив. По їжу приїздить водій або помічник. Найдорожче замовлення отримав торік. Для великої компанії готував лося. Мене вперше запросили на полювання. Не знав, як до тієї туші підступитися. Дзвонив другу, який колись працював в Якутії. Склали кілька рецептів. За бенкет мені заплатили 500 доларів, — продовжує Петро. — Розробив економні меню на місяць для родин із трьох-чотирьох людей. Продаю їх по 30–50 гривень. Ідея виникла спонтанно. Був у друга на дні народження. Його дружина почала скаржитися, що на їжу йде багато грошей. Я запропонував розробити економне меню для їхньої родини. Щоб усі наїдалися і за місяць витрачали на продукти не більш як тисячу гривень. Найбільше грошей йде на обіди та перекуси. Вчу готувати печиво, батончики з вівсянкою. Якщо замінити обіди в кафе на домашні страви, витрати скоротяться втричі.
3 
35413
Коментарі