Жителька села Войниха Лубенського району на Полтавщині Тетяна Федорова, 56 років, торгує плетеними виробами з лози, соломки й рогози. Вивішує їх у наметі обіч автотраси Київ–Харків.
— Водії-далекобійники найчастіше купують постоли й черевики з рогози, — каже пенсіонерка. — Жіночі коштують 20 гривень, чоловічі — 25. Для ніг корисні, бо вони — як масажери. Їх взувають удома. Оці маленькі сувенірні черевички — усього за 8 гривень. Часто беруть кошики з лози.
Федорова працює на місцевого підприємця. Той скуповує вироби, а потім перепродує. Місцеві майстри здають кошики оптом по 25 грн. Завозять їх і з Закарпаття, ділиться жінка. Тамтешні наполовину дорожчі.
Біля ятки зупиняється "тойота". Водій, бородатий піп у чорному підряснику, оглядає кошики, але нічого не купує.
— У спеку добре брали брилі з рогози, — веде далі Федорова. — Вони — від 15 гривень. Меблі з лози купують нечасто. А вони ж для дачного будиночка найкращі — легкі й витривалі.
Крісла-гойдалки пенсіонерка продає по 550 грн, столики — по 425 грн, плетені табуретки — по 120 грн. За новинку — плетену колиску-гойдалку — просить 620 грн.
— Раніше у мене були непогані виторги. Тепер у Вільшанці, сусідньому селі, поставили схожу "точку". Конкуренти переманюють покупців, — скаржиться.
За місяць Тетяна Федорова отримує 450 грн. Щодня вторговує 100–450 грн.
7 
35413
Коментарі