— Мій кримський бізнес віджали ще за часів Януковича. Поставили в такі умови, що був змушений його продати. Після окупації півострова забрав сім'ю і переїхав до Києва. Кілька місяців жив на дачі співака Олега Скрипки. Шукав безуспішно роботу. Потім вирішив, що треба відкривати власну справу. Хотів щось патріотичне, щоб про татар говорили, — каже 46-річний Ерфан Кудусов. У Ялті мав кілька ринків, здавав торгові місця в оренду. За освітою — юрист.
— Більшість підприємців, які виїхали з Криму, починають новий бізнес. Часто у сфері громадського харчування. Бо потрібно найменше вкласти грошей, — продовжує. — Ідея відкрити крамницю кримськотатарських виробів виникла спонтанно. Ходив містом, шукав приміщення. Познайомився з власником торгового центру в Печерському районі. Він запропонував вигідні умови. Це перспективний бізнес. Кримські татари зараз на слуху. Українці цінують нашу культуру, і в Києві немає конкуренції таким речам. Покупців поки що небагато, бо дорого. Найдешевше коштують вишиті подушки — від 500 гривень. Ексклюзивні речі продаю по 3 тисячі доларів. Килими, картини — по 72 тисячі гривень. Такими речами цікавляться іноземці. Вони купують керамічні тарілки, вази, підстаканники. Кожна річ — ексклюзивна, іншої такої нема. Якщо протримаюсь рік, зможу заробляти. Поки що тільки витрачаю. Для магазину закупив обладнання, сам товар дорого коштує.
Підприємець домовляється з майстрами, які виїхали з Криму на материкову частину або живуть за кордоном. Вони привозять вироби.
— Планую проводити майстер-класи, кавові церемонії. Це привертає увагу, збільшить кількість покупців. На рекламу грошей немає. Прошу друзів поширювати інформацію про магазин у соцмережах.
39-річний Максим Федукін мав юридичний центр у Сімферополі. Торік переїхав із сім'єю до Києва. Відкрив кафе, де можна пообідати за 30–35 грн.
— Більшість бізнесменів із Криму працюють нелегально. Доки війна — нас ніхто не чіпає. У столиці відкривати юридичний центр неперспективно. Лише на одній вулиці нарахував 18 таких. Газети забиті оголошеннями про надання послуг. Розпитував місцевих: чого їм бракує. Більшість хотіли дешево і смачно пообідати. Називали різну ціну — 50, 20 гривень. Ми вирахували з дружиною середню ціну. Спочатку думали пропонувати вегетаріанські обіди. Але основні покупці таких — чоловіки. Їх кабачки й капуста мало приваблюють. Привозили половину страв додому. Зараз готуємо печінку, котлети, зрази. Додаємо до порції гарнір, салат. Все подаємо в закритому пластиковому посуді. Це наша фішка. Їжу можна купити й забрати з собою.
У кафе Максим Федукін вклав 100 тис. грн.
— Закупив каструлі, посуд, продукти. Кілька тисяч пішло на отримання дозволів, кулінарні курси для дружини. Раніше уявлення не мав, що і як готують. Жінка за освітою вчитель. За день продаю до 200 обідів. На кожній порції заробляю 7 гривень. Вкладені гроші розраховую повернути через рік.
2658 підприємців переїхали після анексії Криму на материкову Україну, за даними асоціації підприємців України. Третина з них відкрили новий бізнес. Кілька переселенців отримали гранти від управління Верховного комісара ООН із питань біженців.
— Кримчани відкрили медіацентр, фотостудію, кав'ярню, стоматологічний кабінет і друкарню, — розповів cпівзасновник громадської ініціативи "Крим SOS" Алім Алієв. — Найкраще влаштувалися переселенці у Львові та Львівській області.
Дадуть позики бізнесменам із Донбасу
Підприємці з Донбасу можуть отримати від $10 тис. до $100 тис. на власну справу. Кредити на три роки надаватиме американський фонд Western NIS Enterprise Fund.
— Позики — під 5 відсотків річних. Перевагу надаватимемо підприємцям, які мали бізнес на Луганщині й Донеччині. Були змушені переїхали в інші області, — каже керівник програми соціального інвестування 40-річний Василь Назарук. — Бізнесмени, які захочуть скористатися пільговим кредитом, надають документи, чим раніше займалися. Що хочуть робити далі та як планують сприяти соціальній сфері. У Києві вже працюють переселенці, які частину коштів спрямовують на соціальну допомогу. Наприклад магазин "Ласка" — опікується хворими дітьми. В Івано-Франківську ресторан "Урбан Спейсі" частину прибутку спрямовує на міські проекти. Можна відкрити підприємство, де працюватимуть інваліди.
4 
1
Коментарі