35-річний Василь Купчик із села Перегонівка Голованівського району на Кіровоградщині скуповує худобу. Сам забиває її. М"ясо продає на ринках.
— Сальні свині — короткі й круглі. За кіло живої ваги даю по 15 гривень. Якщо свиня довга і неширока в спині, значить на ній менше сала. Такі беру по 19–20 гривень за кіло.
М"ясом торгує брат Василя. Стоїть на Печерському ринку, що на однойменній площі столиці. Забирає м"ясо напівтушами, по 40 грн за кг і продає його уроздріб. Приміром, кілограм свинячої вирізки — по 100–150 грн.
— У вересні погана торгівля була, — каже Василь. — А в листопаді люди запаси, мабуть, попроїдали. Тепер за місяць продаємо до 30 великих свиней. Я отримую 15–20 тисяч гривень виручки. Половину віддаю господарям за худобу, бензин.
Досвідчені м"ясозаготівельники мають кілька способів збільшити дохід.
— У кожному селі є комора чи тік із вагами, — пояснює Купчик. — Спочатку заготовельник зважує на них порожню машину з причепом. Потім зважує, завантаживши тварин. Так дізнаються живу вагу. Я колись возив із собою каністру. Якщо із неї витягнути затичку, вода швидко стікає. Я зважував машину, коли в каністрі була вода. Потім їхали до господаря. Я непомітно виймав затичку, щоб вода злилася по дорозі. Потім заганяли на причеп кілька свиней. На цьому отримував до 40 кіло додаткового заробітку.
"Умільці" часто кладуть у причеп дерев"яні колоди. Нібито для розрубування м"яса. Зсередини видовбують деревину, заливають в кожну до 20 кг свинцю. Після зважування причепа їх заміняють звичайними колодами, які возять у багажнику.
— Якщо на зважуванні троє поросят чи два бичка, ніхто не помітить, що вага занижена, — запевняє Купчик. — Хоча останнім часом селяни грамотні стали. Так просто не надуриш. Хоча багатьом заготовельникам удається при зважуванні пустого причепа непомітно наступити на поміст, щоб збільшити вагу.
М"ясник розповідає, що на ринках часто скуповуються власники приватних ковбасних цехів. Купують відходи.
— Приходять уранці або під кінець базару. Беруть тонке сало, свинячі п"ятаки і голови. За копійки беруть бичі прутні, щоковини, губи та язики. Якщо корова стара — то в неї в роті все аж зелене.
Вечорами влітку м"ясники дешево віддають ковбасникам і м"ясо. Щоб не пропало.
— Вони й не приховують, що вся та некондиція йде на ковбасу. Перемелють тонко, додадуть барвники, ароматизатори — і піде ковбаса "на ура". Зате сої там точно немає. Тому я завжди раджу людям брати ковбаси з рубаного м"яса, як-от, наприклад, "Дрогобицька". Але сам ковбаси не їм.
2 
35413
Коментарі