У 28-річної Зоряни Колиби все літо хворіла донька Світлана. У дитини час від часу траплялися вірусні інфекції, вона кашляла, підіймалася температура. Сім'я Колиб мешкає у двоповерховому особняку на масиві Новий Львів. Обійстя оточене 3-метровим цегляним парканом.
— Лікар говорив, що я мало гуляю з дочкою на свіжому повітрі, — розповідає жінка. — Однак дитина майже постійно перебувала у візочку біля хати. Педіатр сказав, що подвір'я — це замкнений простір. Тому воно не дає потрібного ефекту від перебування на свіжому повітрі. Нещодавно лікар знову прийшов до нас і помітив на північній стороні паркану мох. Сказав негайно побілити огорожу.
— 2-метрові паркани, дуже шкідливі для мешканців цих будинків, — розповідає епідеміолог 52-річний Степан Калічик. — Якщо глянути на такий паркан ізсередини, то можна побачити на ньому наслідки сирості — грибок, плісняву, мох. У такому середовищі швидко поширюються віруси та туберкульозна паличка. Цим дихають господарі будинку та їхні діти, які граються коло дому.
Лікар радить відмовлятися від мурованого цегляного паркану. Найкраще вибирати традиційні — металеву сітку або дерев'яний. Якщо ж є потреба у високій загорожі, Калічик пропонує ставити декоративні бетонні блоки.
— Серед асортименту бетонних плит можна вибрати такі, які мають у своїй будові відкриті решітки, візерунки з прозорими проміжками. Такий фасад буде і міцний, і не заважатиме потокам повітря вільно проходити на подвір'я. Також декоративну огорожу для дезінфекції можна пофарбувати фасадними фарбами або побілити вапном.
4 
1
Коментарі