Торік 21 грудня працівниця "Кредобанку" Марія Костишин, 36 років, привела до Тернопільського притулку для неповнолітніх трирічну дівчинку. У мороз дитина ходила вулицями міста.
Напередодні жінка з донькою Софією, 10 років, ходила до катедри на вечірню службу. На вулиці жебраки били маленьку дівчинку. Софійка підійшла до матері із плачем.
— Вони казали, що поламають їй пальчики, — жалілася вона. — Давай заберемо маленьку звідси.
Після служби Божої жінка запитала людей, які жебракують біля катедри, чи можна купити дитині їжу. Вони не заперечували. Де мати малої, ніхто не знав.
— Коли я взяла дитя за ручку, аж серце тьохнуло. Вона була, як лід, — згадує жінка. — Маленька аж побіліла від холоду.
Дівчинка була в тоненьких синтетичних колготах, старих кросівках та легкій курточці. Софія почала благати маму не залишати дитину на вулиці. Жінка погодилася забрати дівчинку додому, помити, одягнути та нагодувати.
— Після купелі я одягнула її в речі своєї дворічної доньки Анастасії, — каже пані Марія. — Хотіла залишити до неділі, а тоді завезти у притулок "Пресвята родина" в селі Петриків.
Та Анастасія, відколи вдома з"явилася ще одна дитина, постійно плакала. Їй не подобалося, що хтось чужий брав іграшки, одягав її речі та просився на руки до мами. І хоча Марічка відразу віддавала іграшки, Анастасія не заспокоювалася — вередувала. Жінка була змушена віддати дитину. Має трьох власних.
На запитання, як її звати, відповідає: "Ль-ка"
У притулку сімейного типу, що в Петрикові, дівчинку не могли оформити без документів. Узяли її лише до притулку-розподільника на вул. Стрімкій у Тернополі. Вихователі помітили, що вона дуже схожа на хлопчика, який живе тут кілька місяців.
— Коли Юрко побачив дівчинку, підійшов до неї, — говорить вихователь закладу Марія Корінь. — Сказав, що то його сестричка.
До розподільника хлопчика привели кілька місяців тому з міліції. Правоохоронці знайшли його біля катедри. Уночі він блукав вулицями центру. Спочатку мати навідувалася до сина, а згодом перестала. У той час вона була вагітною. Юрко казав, що має маленьку сестру.
— Такого в нас ще не було, — розповідає директор притулку Володимир Завіша. — Іноді діти губляться. Та наступного дня стурбовані мами приходять за ними. Але щоб за дитям ніхто не впоминався майже місяць — не пригадую.
Володимир Степанович каже, що інформацію перевірили. Дівчинка не є сестричкою Юрка.
Вихователі розповідають: такої спокійної та чемної дитини в них не було. Дівчинка охоче грається з вихованцями та проситься на руки до дорослих, майже не вередує, гарно їсть. На вигляд їй не більше трьох років. Вона дуже худенька. Називають дівчинку Марічкою. На запитання, як її звати, та відповідає: "Ль-ка".
Володимир Завіша зробив фотографії дівчинки. Проте ані в міліції, ані у службі розшуку дітей дізнатися про неї нічого не вдалося. Тоді Володимир Степанович із фото дитини пішов до катедри. Почав розпитувати жебраків. Жінка, яка просила милостиню із 5-місячною дитиною, згадала, що мати залишила Марічку 19 грудня. Ночувала дівчинка на Залізничному вокзалі з безпритульними.
Без документів складно встановити вік дитини. Якщо її родичів не знайдуть, то після відповідної експертизи дівчинці зроблять нові документи, дадуть ім"я та прізвище.
Сюжет про знайдену біля тернопільського храму дитину показували по телебаченню. Та ніхто не відгукнувся.
Нині чотири сім"ї хочуть удочерити дитину.
2 
35413
Коментарі