"То мене дівка перед виступом укусила, — гуцул Володимир Ватуйчак, 30 років, сміючись, показує рану на губі. — Живу в селі Бистрець Верховинського району, це під Чорногорою. Люблю танці, гори. Звичайно, тепер молодь радше танцює під бугі-мугі, але ми намагаємося підтримувати традиційне, гуцульське".
Володимир одягнений у вишиту сорочку, через плече перекинута вкрита візерунками торба. Витирає з обличчя піт. Півгодини тому на концерті гуцульської музики "по-старосвітськи" він витанцьовував із подругою Оксаною з Верховини під "гуцулку". У львівській пороховій вежі виступала капела "Бай", до складу якої входять музиканти з гуцульських сіл Криворівня, Бистрець, Замагора і Буковець, що на Івано-Франківщині.
— Слово "бай" має три значення, — розповідає керівник капели Остап Костюк, 27 років. — Це замовляння, мова і свято.
Невеликий зал на третьому поверсі "порохівки" був переповнений — люди стояли у проході між кріслами, вздовж стін. Дехто прийшов у вишиванках. Серед інструментів, на яких грають гуцули, — скрипка, цимбали, акордеон, дримба, трембіти, флояра, тилинка і рура. Перед тим як грати на дримбі, Остап попросив присутніх поводитися тихо.
— Не знаю, чи буде добре чути, — пояснює. Після композиції йому довго плескають. — О, знаю ще один спосіб, — схоплюється Остап і грає знову.
— Зараз багато хто думає, що трембіта — інструмент для похорону, — розповідає 58-річний Василь Мосейчук із Криворівні. У "Баї" він грає на барабані та трембіті. — Але це не так. Просто особливо часто трембіта грає на похоронах. Бо духовий оркестр — то трохи дорого, та й не всі його замовляють. А трембіту кожен закличе.
Пан Василь каже, що у давнину трембітарі були гостями кожного весілля:
— Коли молода сідала на коня, аби йти до шлюбу, то звучала "на трембіті гра курвенська". Сам я концертую з молодих років, хоч і працюю шофером на автобусі. Син Іван на забавах грає на "ямасі", має заробок кожних вихідних.
Капела "Бай" існує з 2004-го. Хоча ідея її створення виникла трьома роками раніше.
— У 2001 році ми організували польову лабораторію "Бай". Їздили по гуцульських селах, записували музику, шукали талановитих музикантів, — згадує Остап Костюк. Він родом із села Космач Косівського району. Зараз працює актором театру імені Леся Курбаса у Львові.
— У нас грають двоє музикантів із найбільших сімей на Гуцульщині, — додає. — 26-річний цимбаліст Володимир Генсецький і 25-річний скрипаль Василь Стриданюк мають по дев"ять братів-сестер. У Стриданюків уся родина — музиканти.
Етнічні концерти в "порохівці" планують зробити регулярними. 15 лютого проект "Раса" влаштує вечір давніх коляд і щедрівок "Зельоне вино".
Квитки на концерт "по-старосвітськи" коштували 15 і 25 грн.
2 
1
Коментарі