У вівторок о 9.15 30 торговців продуктового ринку Перелесник на вул. Макарова у мікрорайоні Ювілейний Рівного стоять у черзі до крана з водою. Він у металевому сейфі на асфальті біля павільйонів.
— Треба на цілий день води набрати. Ключ від сейфа є лише в адміністратора ринку. Вона зараз його забере, і все — води не буде, — 61-річна Ірина Миколаївна набирає повне відро. Ставить у нього букети квітів на продаж. — Добре, що хоч такий кран є. Водогін провели минулого місяця. До цього ми взагалі води не мали.
Поряд ятка Наталії Карасьової, 48 років. Вона торгує газованими напоями.
— Ключа адміністратор мені не дає, бо ми посварилися, — розводить руками. — Під носом кран, та скористатися не можу. От треба руки помити, прилавок протерти, а нічим. Щоб просто вмитися, маю 15–20 хвилин бігти додому.
За санітарними нормами, кожен ринок має бути обладнаний санвузлом, водогоном та каналізацією. Тут санвузла та водовідведення нема.
Біля паркану за павільйонами стоїть зелена металева будка-вбиральня. Нечистоти стікають у вкопану діжку. На дверях висить замок.
— Туалет часто замкнений, ключ також видає адміністратор. Ось зараз її на місці нема. І роби, що хочеш. Та я туди й так не ходжу. Сморід такий стоїть, що в ніс шибе, — відмахується Наталія. — Сільські продавці-чоловіки поруч оправляються. Їм простіше, а жінці стидно. Ми раніше носили із собою літрові банки, щоб справити малу потребу. Тепер бігаємо через дорогу у сусідній магазин. Платимо 75 копійок.
— Умови тут не найкращі, але на інші базари іти не хочеться. Ми живемо в цьому мікрорайоні, — каже Ольга. Продає фрукти й овочі. — Багато хто з дівчат взимку застуджується, потім має жіночі проблеми.
Щоб вмитися, маю 15–20 хвилин бігти додому
Перелесник офіційно працює із 2005-го. Його заснували продавці-підприємці. Є понад 40 павільйонів. Карасьова пояснює, сторони судяться за контроль над бізнесом чотири роки. Тому нема порядку.
— Цей ринок щорічно штрафували за порушення санітарних норм. Ми зверталися з цього приводу в інші контролюючі інстанції. Але безрезультатно, — говорить 48-річний Юрій Ромець, головний санітарний лікар міста. — Нарешті цього року там провели водопровід. Хотіли встановити і біотуалет, однак ми не дозволили. У Рівному немає зливової станції, щоб скидати туди нечистоти з таких вбиралень. Тепер керівництво Перелесника звернулося з необхідними документами у "Рівнеоблводоканал", щоб встановити нарешті на ринку нормальний туалет.
Проблеми з гігієною є і на інших харчових ринках міста. Назвати найбезпечніший з них міська СЕС не може.
— Перевірки санітарного стану здійснюємо вибірково. Наприклад, коли споживач скаргу подасть або до лікарні потрапить з отруєнням, — додає Юрій Ромець. — Дуже хотів би навести усюди порядок. Якщо власники таких ринків не реагуватимуть на наші приписи, то винесу постанову про їх закриття. А усі матеріали передам у прокуратуру.
У Рівному є 11 продуктових ринків. Деякі не мають проточної води, умов, щоб почистити інвентар — ваги, холодильники, столи.
У Луцьку працюють 19 продуктових ринків. Усі відповідають санітарним нормам. Цього року вирішили питання і з паркуванням автомобілів, які забруднювали вихлопними газами продукти у крайніх ятках на базарах по вул. Глушець та Замковій.
Стільки ж ринків в Ужгороді. Та більшість із них у поганому санітарному стані.
— Огорожі нема, повно сміття. Без дозволу торгують домашнім вином, консервацією. Щоразу штрафуємо директорів, але це не допомагає. Та й штраф малий — 400 гривень, — говорить санітарний лікар міста Микола Ващенко.
В Івано-Франківську дев"ять базарів. Санітарним нормам більш-менш відповідають.
— До початку літнього сезону ми винесли сім приписів директорам, — каже Юрій Мікула, завідувач відділу гігієни харчування міської санепідемстанції. — Найгірша ситуація була з ринком на вулиці Чорновола. Там навіть не було туалетів і смітників. Але до травня усі базари підремонтували, поставили туалети. На вулиці Стуса навіть установили душову з бойлером.
У Львові налічують 26 продуктових ринків. Лише Стрийський не має туалетів.
— Не скрізь є гаряча вода. Переважно це імітація мийних кімнат — якийсь рукомийник, — говорить Олег Ардан, 59 років, із міського управління СЕС. — У рядах немає урн для сміття, лише контейнери за ринками. А куди покупець має кинути огризок? Адміністрації ринків не забезпечують продавців торговельним інвентарем — виделками, лопатками, лотками, ножами, лійками, мірками, гачками для м"яса. Приладдя має спеціально оброблятися і бути з нержавіючих матеріалів.
Базари не мають холодильного устаткування, тому в спеку санстанція забороняла торгувати молоком та м"ясом після 11.00.
У Чернівцях 17 базарів. Протягом року СЕС не виявила жодного грубого порушення. У Тернополі 31 ринок, більшість змішаного типу — промислово-продуктові. Стан середній. Та про закриття якогось із них досі не йшлося.
7 
1
Коментарі