Керівництво Львівського автобусного заводу від квітня цього року заборгувало працівникам 6 млн грн заробітної плати. Тут працює 1,5 тис. осіб. Директор Сергій Челяпін обіцяє не скорочувати робітників. 10 листопада він видав наказ про "оптимізацію кадрів" — багатьох майстрів і технологів переведуть на посади некваліфікованих робітників.
— Звичайно, люди з вищою освітою не погодяться стати чорними робочими, будуть звільнятися, — говорить технолог Микола. Відмовляється називати прізвище, вік.
Він пропрацював на заводі майже 20 років.
— Відколи ЛАЗ викупили брати Чуркіни, завод просто тримається на пару. Це свідоме знищення підприємства. Через завод лише перекачують гроші. Та що говорити, хіба не мало того, що Ігор Чуркін займався колись російським рекетом, а нині у розшуку? Кажуть, Чуркіни співпрацюють з Черномирдіним і влада не сприяє нам, бо ніхто не хоче мати справу з Росією, — розповідає працівник.
Росіяни Олег та Ігор Чуркіни викупили Львівський автобусний завод 2001 року. Робітники пліткують, що серед потенційних покупців був тоді і Петро Порошенко, проте Леонід Кучма продав завод росіянам. Тепер заробітна плата слюсарів, механіків на заводі — 1200 грн, 2001-го вона становила 1500.
Протягом літа підприємство практично не працювало.
— ЛАЗ орієнтується на виробництво міського транспорту, — пояснює директор Сергій Челяпін. — У травні тендерні закупівлі в Україні не працювали. Комунальні підприємства міст не брали нашого товару, і це зруйнувало наші фінансові плани. У вересні уклали угоду з банком "Хрещатик". Він є фінансовим партнером київського комунального підприємства Київпастранс. Вони замовили у нас тролейбуси й автобуси. Ми отримали кошти і виплатили частину зарплати. Решту постараємося виплатити до нового року.
Завод не сплачує внески у Пенсійний фонд
Керівник повідомив, що ЛАЗ буде приймати різноманітні дрібні замовлення на виготовлення деталей, огорож, конструкцій.
Питання боргу взяла на контроль обласна влада. На зустріч із губернатором Миколою Кмітем із Сергієм Челяпіним приходив генеральний консул Росії у Львові Євген Гузєєв. Представники заводу пообіцяли подати графік погашення боргу на стіл губернатору ще 5 листопада, проте досі цього не зробили.
10 листопада на підприємстві відбувся черговий страйк — люди відмовилися працювати. Поставили умову керівництву: приступають до роботи за тиждень, якщо їм погасять борг хоча б за останні місяці. 17 листопада на підприємстві виплатили 29% зарплати за вересень — лише робітникам. Інженерно-технічний персонал не отримав нічого. Колектив приступив до роботи.
— Про поставки, замовлення нічого не знаємо. Цією інформацією володіють лише директор і бухгалтер. Реально заводом керує начальник служби безпеки, — говорить Микола.— У липні, наприклад, ми працювали, але коли продукція вже майже була готова, виявилося, що нема якихось деталей. У нас є підозра, що це робиться свідомо.
Колишні працівники заводу стверджують, що не могли оформити собі пенсії, бо виявилося, що завод не сплачує внески у Пенсійний фонд. В обласному відділенні Фонду підтвердили, що підприємство має заборгованість із внесків із квітня цього року — 4,7 млн грн. Заборгованість за попередні роки числиться за закритим акціонерним товариством "Львівський автобусний завод", якого юридично вже немає. Тепер це товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи".
— Нам не можуть виплатити навіть тої мінімальної зарплати, завтра ми не зможемо оформити пенсію, — каже технолог Галина, 53 роки. — І все це їм сходить із рук.
5 
35413
Коментарі
3