Адвокат Української Гельсінської спілки Олег Мицик, 42 роки, захищає права 36-річного Олексія Верєнцова та Ігоря Танячкевича, 62 роки, з громадської організації "Вартові закону". 13 жовтня їх затримали на три доби після акції "Геть корупцію!" під стінами Львівської обласної прокуратури. У п'ятницю розмовляємо з Мициком у його кабінеті на вул. Донцова в центрі Львова.
— У Конституції України чітко написано — особа, яка бажає провести мирне зібрання, повинна повідомити про це завчасно. Але не сказано — за скільки. "Вартові закону" подали заявку на мітинг ще в серпні. У день проведення акції повідомили про пішу ходу, що перешкоджає руху транспорту. Чиновники не забороняли. Верєнцова затримали, бо проводив мітинг без дозволу. Абсурд! На мітинг не треба дозволу. Може існувати заборона, якої не було. Верєнцова і Танячкевича викликали в райвідділ через добу після акції. Мовляв, для припинення правопорушень. Якби Верєнцов під час акції закликав до непокори, кричав, нападав на міліціонерів, відривав їм ґудзики чи погони, його могли б затримати. Через 24 години не було що припиняти. Людей із вищою освітою добу протримали як худобу в обез'яннику без жодного рішення суду. Ми подали скарги до Апеляційного суду. Готуємо позови до Європейського.
Місяць тому після ночі, проведеної у Франківському райвідділі міліції, помер львів'янин Михайло Стадник. Міліціонери справді його били?
— Справу прокуратура Львова лише почала розслідувати. Припускаю, що так. Стадник лікувався від алкоголізму у психлікарні. Нетверезий зайшов у сусідський підвал. Міліція одразу побачила привід порушити кримінальну справу за крадіжку — нібито викрали старий радянський полотер. Хоча замок у тому підвалі ще місяць перед тим зламали. Михайло просився: "У мене дитинці — 6 років. Відпустіть, будь ласка". Його затримали за видуманий опір працівникам міліції. На ранок вийшов із 51 синцем. Були навіть на п'ятах. По дорозі до іншого підрозділу міліції нібито впав та отримав перелом черепа. Припускаю, що йому пробили голову ще в райвідділі. Міліціонери запросто можуть нав'язати злочин невинному. Навіть затримати людину, яка зайшла в під'їзд попісяти. Спробують "повісити" на неї квартирні крадіжки зі всіх сусідніх будинків.
Як, окрім фізичного насильства, міліціонери вибивають зізнання?
— Можуть обдурити. У мене був випадок. Хлопчину звинуватили в розбої, за який дають до 12 років. При цьому показали статтю в Кримінальному кодексі нібито про закриття справи через каяття. І він три дні показував місця, де нібито грабував. Я змусив слідчого витребувати роздруківку дзвінків із його мобільника. Довів, що в день розбою він був за 100 кілометрів від Львова. Хлопця випустили.
Хто найчастіше стає жертвами міліціонерів у райвідділах?
— Малограмотні, бідні. Варто лише трохи в чомусь зізнатися, рахуй, ти вже їх раб. Ще через крок — злочинець. Тебе будуть бити доти, доки не повішають усі гріхи. Людина, яка з першого моменту від затримання вимагає адвоката, не віддає телефон — лякає міліціонерів і має шанс на порятунок.
Для чого міліціонери "шиють" справи?
— Проблема правоохоронних органів — статистична звітність. Слідчі уникають серйозних справ, бо ними треба по три-чотири місяці займатися. Простіше розслідувати справу "про три курки" і поставити галочку в статистичному звіті. Правоохоронцям важко нормально працювати, коли навіть на поповнення рахунку мобільного телефону не видають кошти. Не говорячи, що в кожному дворі мали би мати свого інформатора.
Чи можна змінити ситуацію на рівні області?
— Можна. Керівникам треба визнати, що їх підлеглі діють не по закону. Міліціонерів мають хвалити не за результат, а сварити за методи.
Як між собою пов'язані міліція, прокуратура, судді?
— Прокурор із міліцією пов'язаний, у першу чергу, спільною статистикою. Прокурора "б'ють" за ріст злочинності в районі. Він повинен керувати роботою міліції щодо розкриття злочинів. Їх результати — частково і його. Тому прокурор "не ріже" порушені кримінальні справи. Вони всі вперед ногами заштовхуються до суду. У суд прокурори часто приходять навіть без листочка, непідготовлені. Наперед знають, що людину і так засудять. Суд не може повернути справу назад, бо його за спиною осудять. У свідомості людей закладено: якщо суд виправдовує когось — отже, відкупився.
Як захистити себе при незаконному затриманні?
— Якщо серед вулиці міліціонер зупинить, попросить пройти в райвідділ, зразу телефонуйте рідним: "Мене ведуть у райвідділ, наймайте адвоката". Кожен повинен мати при собі контактний телефон юриста, якому довіряє. У нас є люди, які тільки на п'ятий-сьомий день із моменту затримання родича спроможні знайти адвоката. У цьому біда. Люди часто скаржаться на побиття, насильство з боку міліціонерів. Та приходять через 5–10 діб. Тоді важко довести, що синці були отримані в райвідділі. Скаржитися треба негайно.
6 
35413
Коментарі