— Та жити в "панельці" — то просто себе не любити. То не квартира, а якась палатка. І то в палатці набагато комфортніше. А тут вітер задуває, сусіди дістають. Якби, не дай Бог, якого землетрусу, наш будинок як сірникова коробочка розсиплеться, — каже вчитель хімії Іван Дрок, 35 років.
Із дружиною 33-річною Наталією він живе в панельному будинку на вул. Чукаріна, 7 у Сихівському масиві Львова. Виховують дочку Катерину, 7 років.
— Ми побралися 2003 року, вирішили жити окремо від батьків, — розповідає Іван. — Загорілися мрією про власне житло. По фінансах у нас було не дуже. То взяли цю квартиру. Виглядала вона ніби непогано. Зробили косметичний ремонт та й думали, що все нормально буде. Але вже через кілька місяців побачили всі "принади" панельних будинків.
Господар веде у квартиру. Повітря важке, задуха. У великій кімнаті кожен куток у чорних плямах — від грибка.
— Отака в нас краса — умірєть нє встать, — обводить довкола кімнати руками Наталія Дрок. — Той грибок скоро мене до сказу доведе. Як його вже не відмивала і чим тільки не виводила — все одно знов з'являється. Просто напасть якась. Улітку в квартирі просто задихнутися можна. Уже і сквозняки робимо, але і то не допомагає. А взимку замерзаємо на ніц. Коли дочка народилася, ще одну батарею вставили. Бо на таку велику кімнату тільки одна була. Сусід пропонував фасад утеплити. Але за які гроші? От пластикові вікна ледве спромоглися вставити.
Із ванної кімнати чути запах каналізації. Тут чорним грибком вкрита стеля.
— Ванна — то просто наша власна газова камера. Такій би і Гітлер позаздрив. Смердить постійно. Вентиляції тут узагалі нема, — каже Іван.
— Стіни в "панельках" — просто стукни і розваляться, — розповідає господиня. — Майже все чутно, що в сусідній квартирі робиться. Якщо хтось музику голосно включить, то півбудинку свариться. Був випадок, що сусіди у відпустку поїхали, а за квартирою залишили родича доглянути. Той же в першу ніч дівчину свою привів. То вона так кричала вночі, що сусід із нижнього поверху міліцію викликав. Думав, що дівчину вбивають. Ось так, ніякого особистого життя нема.
На Сихові близько 250 панельних будинків. Перший звели 1980 року на вул. Сихівській, 2. Їх планували як тимчасове житло для працівників заводів. За кілька років мали звести цегляні і переселити людей туди. Однак "хрущовки" заселені досі. Загалом у Львові понад 4 тис. таких будинків.
— Перша черга "панельок" була доволі якісна. На них давали гарантію 75–80 років. Але вже наступні були погані. На будівництві працювали в три зміни і ота третя зміна халтурила. Замість того, щоб монолітити шви і стики, вони запихали фуфайки. Сьогодні, коли проводимо ремонти, витягуємо їх, — розповідає голова Сихівської районної адміністрації Іван Лозинський, 55 років. — Тепло- і звукоізоляція в таких домах просіла повністю. На утеплення всіх 250 будинків на Сихові потрібно близько 110 мільйонів гривень. Але в нас мале фінансування, тому багато зробити не можемо. Чимало жителів самі модернізують фасади. Збираються по кілька осіб, бо утеплення одного фасаду не дає ніякого результату. Минулого року хотіли ввести програму, за якою половину коштів дають жителі, а іншу — держава. Але виникло різноголосся серед людей. Хтось хотів утеплювати сам, хтось грошей не мав. Тому ця програма призупинилася.
Міська влада планує оновлювати панельні будинки за гроші інвесторів. Як це робити, львів'ян навчають німці. У Львові працюють фахівці Ваймарського інституту збірного будівництва і техніки. У Німеччині панельні доми повністю відремонтовані.
— Ми вже розробили перший проект модернізації панельного будинку. Це 5-поверхівка на вулиці Петлюри, 22, — розповідає директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівміськради Наталія Павлюк, 53 роки. — На ремонт даху, фасаду і комунікацій потрібно приблизно 3 мільйони гривень. Місто не має таких коштів. Жильці теж не можуть стільки заплатити. Тому будемо шукати інвестора. У Європі поширена практика, коли приходить інвестор і проводить у панельному будинку повну модернізацію. За це він зводить додаткові поверхи. Потім продає квартири в надбудовах. Таким чином покриває свої витрати і навіть отримує прибуток. В Україні на реконструкцію і надбудову потрібна згода всіх жителів будинку. На Петлюри є стовідсоткове погодження з усіма жильцями. Якщо в Житловий кодекс внесуть зміни, то місто шукатиме інвесторів і для інших "панельок".
35
Стільки тисяч доларів зараз коштує однокімнатна квартира в панельному будинку у Львові. Такі помешкання не мають попиту. Люди хочуть жити в новобудовах або в цегляних будинках у Львові. Такі квартири приблизно на 10 тисяч доларів дорожчі.
1 
1
Коментарі
1