У вівторок, 3 серпня, в Успенській лаврі у селі Унів Перемишлянського району на Львівщині відспівали отця Василя Вороновського — відомого у Західній Україні екзорциста. Протягом 40 років він виганяв злих духів і зцілював хворих. Помер зранку 31 липня на 81-му році життя від раку кишківника.
Три дні тіло ієромонаха лежало у греко-католицькому храмі святого архістратига Михаїла у Львові. Тут він правив в останні роки свого життя. Мешкав у келії монастиря при церкві. Тисячі вірних цілодобово йшли прощатися з отцем. Колона тягнулася на 300 м уздовж вулиці Винниченка.
У понеділок після парастасу люди записуються, аби їхати на похорон.
— Ми вже замовили 10 автобусів. Але, напевне, доведеться ще замовляти. Ви — під номером 692, — говорить монах 32-річний Михайло.
О 7.00 у вівторок біля церкви стоїть 18 автобусів. За дорогу чернець збирає по 15 грн.
— Храм не може сам все оплатити, — виправдовується. — Сидіть і моліться за Вороновського. Автобус затримується, бо чекаємо супроводу міліціонерів.
Приїжджаємо до Унівської церкви о 10.00. Тут зібралися понад 3 тис. парафіян. Приїхали із багатьох областей регіону. Серед легковиків чимало дорогих іномарок.
Біля храму вистроїлися люди у чорних вишиванках з квітами. Позаду матері з немовлятами у колясках. Час від часу чути дитячий плач. Закриту домовину з тілом Вороновського обступили священики. Серед них — брат покійного владика Юліан, 84 роки.
— Брати Вороновські — люди від Бога. Але старший (отець Юліан. — "ГПУ"") не має такого дару, як отець Василь. Навіть не знаю, як тепер без нього буде. То ж раніше чи хата в кого горить, чи дитина кричить — всі до отця, — схлипує Іванна Гой, 54 роки, з Унева. — Замолоду Вороновський служив в отій церкві. Зі Львова до нього сюди приїжджали сповідатися, шлюб брати, дитину хрестити. Для нього гроші ніколи не мали значення. Він усе на службі казав: "Треба жити так, щоб після смерті Бога оглядати".
Ми вже замовили 10 автобусів. Але, напевне, доведеться ще замовляти
— Я ж навіть не знала, що в нього рак, — долучається до розмови її сусідка 58-річна Оксана Божок. — Чула, що він минулого року на гору Парашку підіймався. Там вітер хрест повалив. Коли новий встановили, отець Василь взявся його освячувати.
Львів"янка Надія, 10 років, втрачає свідомість. Її бабуся 62-річна Анастасія Когут обливає холодною водою із пластикової пляшки.
— Така спека, — зітхає. — Наді в дорозі ставало зле. Я не хотіла її з собою брати, але моя донька наполягла. Коли внучечка тільки народилася, постійно кричала, не хотіла їсти. Ми її декілька раз понесли до отця Вороновського. І як рукою зняло. Досі не знаємо, що таке з нею було. Отець Вороновський постійно хворими дітьми опікувався. Подивіться, скільки їх тут.
Священик зачитує співчутливого листа від Блаженнійшого Любомира Гузара.
"Сьогодні велике свято. Адже збулася мрія ієромонаха Василя Вороновського зустрітися з Богом", — йдеться у листі.
Тричі лунає постріл із гармати. Труну несуть на Чернечу гору. Тут ховають монахів.
— Отець Василь був мені, наче батько. А мені довелося його закопувати, — говорить Ігор, 57 років, із міста Чортків Тернопільської області відставляє лопату. — Я замолоду сидів у в"язниці у Львові. Коли вийшов, познайомився з Вороновським. Кажу: "Отче, відмовте мені". Він довго мене настановляв, радив, як далі жити. Я навернувся до Бога. Багато років до отця сповідатися їздив.
Вороновський захворів 2006-го. Від того часу переніс шість операцій. В останні дні не вставав з ліжка.
2 
1
Коментарі