50-річний Олександр Бескід, фермер із села Сатиїв Дубенського району Рівненської області, три роки тому продав усе сільськогосподарське знаряддя для оранки й сіє пшеницю, ячмінь та ріпак на неораній землі. Так обробляє майже 350 га.
Олександр Бескід зустрічає на порозі контори в ковбойському капелюсі. Вітається й запрошує до новенького чорного джипа. Дорогою до поля розповідає, що на землі в його господарстві працюють лише три людини. Платить їм зарплатню понад 2 тис. грн, допомагає обробляти городи. Торік урожай ріпаку був 65 ц/га. Цього ж року через дощі та град зібрав менш ніж 35 ц. Нарікає на страхові компанії. Вони компенсують збитки, враховуючи лише середню врожайність у господарствах області. У нього ж ріпак дає втричі більше.
По пшеничній стерні, де вже встигло пробитися зілля, їздить трактор зі спеціальною сівалкою. Він сіє ріпак за технологією так званого нульового обробітку ґрунту.
— Після того як комбайн зібрав зернові, не проводжу жодного механічного обробітку землі. Іде сівалка, а за нею — оприскувач із гербіцидами, — розповідає фермер. — Так сію вже третій рік пшеницю, ячмінь і ріпак. Не повірите, але насіння в неораній землі проростає набагато швидше, врожайність зростає принаймні на третину.
Такий обробіток землі дешевший за традиційний. Фермер економить щороку майже 20 т пального.
— Потрібна спеціальна сівалка. В Україні їх не виготовляють. Вона коштує не менш як 50 тисяч доларів, — роз"яснює Олександр Бескід. — Собі купував нову з заводу — дав понад 70 тисяч доларів. За день засіваю 25–30 гектарів.
Про те, що можна не орати землю і збирати добрі врожаї, фермер уперше дізнався, коли побував у Канаді та США. Після побаченого почав читати спеціальну літературу, а потім наважився запровадити новинку.
Витрати на обробіток одного гектара зменшуються в три-чотири рази
— Знаєте, яких нервів коштувала ця технологія? Не просто було перебороти вагання працювати без плуга. Але набралися рішучості і спробували! — долучається до розмови дружина Олена, 50 років.
В обласній асоціації фермерів і приватних землевласників кажуть, що Бескід першим на Рівненщині довів на практиці ефективність нульового обробітку. На базі його господарства планують провести навчальний семінар.
— За такою технологією в ґрунті добре зберігається вологість, він стає пухкішим, а витрати на обробіток одного гектара зменшуються в три-чотири рази. Використовується менше техніки, людей, пального, — говорить голова обласної асоціації фермерів Дмитро Українець, 58 років. — Навіть за поганих погодних умов пшениця дає не менш ніж 70 центнерів із гектара.
Олександр Бескід охоче ділиться досвідом. У селі створив перший в області клуб фермерів. Місцеві селяни двічі на місяць збираються в конторі господарства, обговорюють свої справи. Запрошують на зустрічі агрономів зі станції захисту рослин, з управління агропромислової політики.
— На нульовий обробіток перейшов би хоч сьогодні, але не маю грошей на сівалку, — каже 50-річний фермер із Сатиєва Олександр Денисюк, який обробляє 80 гектарів землі. — Бескід запропонував створити обслуговуючий кооператив. Купимо сівалку разом.
Фермерське господарство Олександра Бескіда — одне з найбільших у Дубенському районі. Чотири роки тому на всеукраїнському конкурсі його визнали переможцем і дали 11 тис. грн премії. Має два нових трактори, комбайн, свою ферму, де утримує майже чотириста свиней. Олександр займається фермерством сьомий рік. Він за освітою інженер, працював у Рівному на виробництві. Його батько Іван Бескід, 74 роки, понад 30 років очолював місцевий колгосп у Сатиєві. Він і зараз господарює на землі. Окремо від сина на 40 га вирощує цибулю, капусту й картоплю. Родину Бескідів у селі поважають, вважають працьовитою. В Олександра троє дорослих дітей. Усі вони живуть окремо від батьків — у Рівному. Старший Вадим, 29 років, має в селі велику ковбасню. 25-річний Іван працює начальником відділу в банку. Найменша Ольга, 23 роки, навчається в університеті на економіста. Має сім"ю, виховує 2-річного сина.
3 
1
Коментарі