Нещодавно гуляла центром Львова і присіла відпочити на лавочці на проспекті Свободи біля Матері Божої. Якось раніше не звертала уваги, але тепер побачила, що скульптур Богородиці не одна, а чотири. Кругом великого постаменту поставили ще три фігурки.
Я задумалася, що це означає й для чого. Люди підходять і до одної, і до другої, і до третьої. Хрестяться, моляться.
Я не атеїст. Теж ходжу до церкви й поважаю християнські цінності. Але не можна із кожного злитка металу чи куска мармуру робити святиню та ставити їх як лавочки в парку. Це просто ідолопоклонство.
Для того, щоб образ надихав на молитву, він має бути виконаний не механічно, десь на конвеєрі, а робитися із задумом, із натхненням. Ікони художники в старовину малювали тільки після довгого посту. Переважно монахи. Не можна, мені здається, випускати такі скульптури цілими серіями.
Від того, що якнайбільше скульптур Богородиці та хрестів наставлять на наших вулицях, духовність людей не зросте.
Галина Пекар, дантист, 43 роки, м. Львів
2 
1
Коментарі