Щовесни кількість звертань залежних від ігроманії тернополян до лікарів зростає на 30%. За оцінками психологів, від пристрасті до азартних ігор у місті страждають близько 20 тис. городян.
33-річний Андрій Зарецький грає в азартні ігри 9 років. Чоловік приїхав до Тернополя зі Зборівського району, закінчив педагогічний університет, студентом познайомився з майбутньою дружиною Марією. Три роки тому подружжя розлучилося.
— Андрій міг спокійно програти 200 гривень за раз, — розповідає Марія. — А дитині деколи йогурт не було за що купити. Якось придбав малій туфельки. Потім довго згадував, що витратив на дівчинку аж 50 гривень.
Після розлучення Андрій змінив не одну роботу. Мобільним телефоном користується лише вночі — удень ховається від знайомих, яким заборгував гроші. Додзвонитися до Зарецького вдалося перед першою ночі. Андрій зізнався, що ніде не працює, але пристрасті до гри не втратив. Зустрітися домовилися біля автовокзалу.
— Зараз граю в букмекерських конторах, — розповідає Зарецький. — Роблю ставки на спортивні події. Беру відповідну лінію із розкладом ігор. На команду дають коефіцієнти виграшу. Відповідно до них роблю ставки. Студентом починав із 5–10 гривень, а коли почав заробляти, то по 100–200, навіть тисячу раз поставив. На ставці 200 гривень із коефіцієнтом "3" можна виграти "чистими" 400 гривень і повернути 200 поставлених.
Найбільше виграв чотири тисячі
— Частіше вигравав чи програвав? — запитую.
— Буває щастить, виграш за виграшем. Але й програші йдуть, так само. Найбільше виграв чотири тисячі, а програвав — тисячу. Не раз віддавав останні гроші, потім не мав чим за квартиру платити.
Зарецький зараз мешкає в гуртожитку.
— То чому граєш? — цікавлюся.
— Терміново потрібні гроші, а нема де взяти. Що тоді робити? — в Андрія спалахують очі. — Рідні до цього ставляться із розумінням. Самі бачили, як вигравав гроші, коли сім"я була у скруті. А от моя теперішня дівчина — проти. Каже, це не заробляння грошей.
— У Тернополі легкий доступ до гральних автоматів і залів, — вважає 35-річний Владислав Газолишин, голова місцевого осередку Української спілки психотерапевтів. — Тому багато хворих на ігроманію віком 25–60 років різного соціального стану.
Чимало селян приїжджають до Тернополя, щоб просто спробувати зірвати хоч кілька гривень. Багатші можуть грати кілька діб. Закладають машини й будинки, беруть кредити у банках. Залежних серед чоловіків і жінок порівну. Але перші частіше звертаються по допомогу — лякаються, що зусиллям волі не можуть побороти в собі пристрасть до гри. А жінки завжди виправдовуються власною слабкістю. Діти потрапляють у залежність від азартних ігор здебільшого через непорозуміння в сім"ї. Податливі до ігроманії питущі та підлітки із нестійкою психікою.
Ознака залежності — втрата апетиту та сну
— Лікувався у мене один заробітчанин Микола, — Владислав Газолишин розповідає про випадок зі своєї практики. — Чоловік мав за кордоном гарну роботу, та дружина не погоджувалася переїжджати до нього, не хотіла покидати тут батьків. Почалися родинні конфлікти. Заспокоєння мій пацієнт знайшов лише у грі. Усі зароблені за кордоном гроші Микола програв. Потім пояснював: не хоче дружина добре жити із ним там, то хай бідує тут. Чоловік просто боявся успіху й сам знищив своє життя. Під час сеансу терапії виявилося, що в дитинстві його батько часто повторював: знаменитих і успішних рано чи пізно обкрадають і знищують. Не повірите: через кілька місяців по допомогу звернулися двоє його братів. До 45 років вони стали алкоголіками.
Ігроманію Владислав Газолишин лікує психоаналізом. Позбутися залежності вдається за роки. Одужання триває у кілька етапів.
— Перший етап — людина відчуває, що вже не тягнеться грати, — пояснює психоаналітик. — На другому етапі хворий починає усвідомлювати, чому грає. Ігроманія — це найпростіший і найлегший спосіб отримати сильні переживання. Ті, хто з дитинства недоотримав родинного тепла чи втратив близьку людину, дуже легко звикають до гри. Третій етап — кодування чи довготривала терапія. Наркомана чи алкоголіка легше вилікувати, бо людина може відмовитися від зілля чи спиртного. Ігроман мусить боротися сам. Заберете його від грального автомата, то він гратиме вдома в карти — і сам у себе виграє.
У Тернопільському осередку спілки психотерапевтів розробили тест на залежність від азартних ігор. Обстеження безкоштовне.
— Перша ознака хвороби — відчуття, що час непомітно зникає, — розтлумачує висновки тестування голова осередку Владислав Газолишин. — Людині здається, що вона грає півгодини, а насправді півдня минуло. Друга ознака залежності — втрата апетиту та сну. Хворого охоплює збудження, маніакальний стан. Третя ознака — нав"язливе бажання відігратися. Не просто повернути втрачені гроші, а мати більше перемог, аніж поразок.
5 
35413
Коментарі