Інженер за фахом Олег Карелін, 55 років, уже 20 років відстежує проблеми руйнації Львова. Він вважає, що систему водопостачання треба замінювати негайно. Інакше за кілька десятків років старовинний Львів розсиплеться.
Олег Карелін — корінний львів"янин. Після закінчення енергетичного факультету "Львівської політехніки" із 1975 року працював на водозаборах у столичному "Оргводоканалі", потім переїхав у Львів.
— Я стільки років провів між підземними трубами, що наосліп можу пояснити, як діє система водопостачання і в чому криється проблема, — каже Олег Карелін.
Свій план водопостачання інженер міського комунального підприємства хоче подати в магістрат.
Потужність водозаборів у Львові сьогодні втричі перевищує потребу. На добу щоденно втрачають близько 1200 кубів води. Фахівці підрахували: добова норма для кожної людини становить 193 л води.
— "Львівводоканал" заявив, що на одну людину подає до 500 літрів. Але кожен львів"янин насправді отримує всього 157 літрів? Куди дівається решта? — питає Карелін.
Значної руйнацій Львову завдають аварійні водоканалізаційні мережі, які пролягають під містом загальною довжиною до 1640 км. Термін експлуатації системи водопостачання в окремих місцях становить понад 100 років. Старі труби ржавіють, через них вода просочується в землю.
Якщо вода витікає на вулиці, неполадки можна усунути, а що робити, коли тікає під землю? Тоді піді Львовом утворюються небезпечні водяні фонтани.
У центрі міста дощова вода з тротуарів підмиває фундаменти будинків. Стічні води потрапляють у Полтву. На міських очисних спорудах накопичуються тисячі кубометрів намулу.
П"ять років тому така ж біда спіткала Венецію. Місцева влада всі свої зусилля спрямувала на заміну водопостачальних труб. Це коштувало мільйони євро, та принесло очікуваний результат. Нині Венеція із найпотужнішою системою водопостачання займає першу позицію в Європі. У Львові витрачають десятки мільйонів гривень щорічно, а люди й далі сидять без води.
Чому потріскали будинки в історичній частині міста?
— Трамвайні колії не були розраховані на чотиривагонні трамваї, а дороги — на великі автомашини. Це призвело до надмірної вібрації, — пояснює Олег Карелін. — Як результат — тріщини на понад двохстах історичних будинках.
У геологічному плані Львів — це надземне й підземне місто. Будинки, щільно розміщені один біля одного, насичені підземними ходами й льохами, фортифікаційними спорудами й сучасними інженерними комунікаціями.
— Окремі будівлі зведено на дерев"яних палях. Де було болото, били палі, а потім уже споруджували будинок. Нині наша влада намагається переконати, що будинки руйнуються через зогнилі палі, — розповідає Карелін. — Цього не може бути! Палі 750 років простояли, а тепер що, раптово зігнили?
4 
35413
Коментарі