четвер, 12 жовтня 2006 15:03

Французи вирощуватимуть на Львівщині свиней

Автор: фото: Христина ШЕВЧУК-СТАРЕЦЬКА
  У селі Дмитровичі на Львівщині Юґ Танню (ліворуч) і Тома Гоно оглядають приміщення ферм, у яких вирощуватимуть породистих французьких свиней.
У селі Дмитровичі на Львівщині Юґ Танню (ліворуч) і Тома Гоно оглядають приміщення ферм, у яких вирощуватимуть породистих французьких свиней.

Розвалені ферми колишнього колгоспу імені Тараса Шевченка у селі Дмитровичі Мостиського району Львівської області тепер у власності французького фермера Юґа Танню. Після ремонту тут відгодовуватимуть свиней. На орендованих 400 га землі іноземець вирощуватиме зернові культури для кормів.

Руїни ферм одразу впадають у вічі при в"їзді у Дмитровичі. Із залізної брами виходить 57-річний Петро Карп"як. Розповідає, що саме цей майновий комплекс викупив француз.

— Коли сусіди казали, що якісь французи до села внадилися, я не вірив. Та чи вони з дуба впали, щоби за ці розвалюхи гроші давати? — Петро Карп"як рукою показує на руїни. — А другого дня сам бачив іномарки із французькими номерами. Гості обдивлялися ферми, вимірювали кроками землю. Потім узяли в кульок трохи нашої землі і повезли у Францію на експертизу. Певно, хотіли знати, чи родюча.


На роботу до француза підете проситися? — запитую.

— Та ходив щойно, казали почекати, — відповідає. — Десять людей уже набрали — якісь решітки для свиноферм роблять. Іще стільки за місяць наберуть. Мій родич на француза працює. За перший місяць 800 гривень мав — у нас таких грошей ніде не заробиш. Люди на полях гарують, худобу годують, а за м"ясо й молоко копійки мають. Молоді на заробітки виїхали.

Юґа Танню, про якого гомонять у Дмитровичах, ми розшукали біля довгої цегляної будівлі заводу калібуті — решіток, які на свинофермах стелять замість підлоги. Француз саме кидав лопатою пісок у бетономішалку. За роботою спостерігали троє селян і 22-річна перекладачка Оксана.

— Гній стікає крізь дірки, а свинарник залишається чистим. Таких решіток в Україні більше ніхто не робить, — тлумачить Оксана робітникам.

Худорлявий темноволосий із легкою сивиною на скронях Юґ спирається на лопату. Оксана пояснює, що прийшли журналісти. Француз усміхається і щось стиха їй каже.

Узяли в кульок трохи нашої землі і повезли у Францію на експертизу

— Юґ дуже радий, що ним цікавиться преса, — перекладає Оксана, — але просить вибачити, що не приймає по-французьки. Ані помешкання, ані офіс його ще не готові.

Під житло француз реконструює колишню контору. З одного боку майстри білять дві кімнати, обкладають ванну дорогою плиткою. Вхід з іншого веде у велике офісне приміщення. Тут також є ванна кімната.

Знайомимося із 26-річним парижанином Томою Гоно. Білявий парубок — комерційний партнер фермера, наглядає за майстрами. Обидва французи нині живуть на квартирі в селі.

— Ми холостяки-екстремали, — весело пояснює Юґ. — Думаємо осісти в Україні на кілька років. Якщо все піде добре — залишимося на довше.

— Юґ має на увазі, якщо одружимося, — сміється Тома. — Ваші українки такі кралечки!

Танню розповідає, що потрапив в Україну випадково:

— Французький фермер Жан-П"єр Бере через Міжнародну асоціацію розвитку вийшов на чиновників зі Львова. Вони й порадили йому зайнятися комплексом у Дмитровичах. Жан-П"єр шукав партнера, який погодився би на довгий час оселитися в Україні. Опублікував у газеті оголошення. Ми відгукнулися.

За освітою Юґ Танню електромеханік, але з дитинства займається сільським господарством. У провінції Бретань на північному заході Франції має ферму на 600 свиноматок. Щороку продає півтори тисячі свиней.

— Хочу й тут стільки вирощувати, — каже Юґ. — Наступного місяця відкрию першу ферму на 150 свиноматок. Це будуть породисті свині. "Гени" привезу із Франції.

Разом із Жан-П"єром Танню вклав у завод із виготовлення калібуті $100 тис. На свиноферми планує витратити мільйон. Із наступної весни засіє поле кормовими культурами для відгодівлі свиней, закупить техніку.

— Доведеться вкласти два мільйони доларів, — каже Тома. — Гадаю, за п"ять років затрати окупляться.

— Ваші люди думають, що нам вигідно відкривати бізнес через дешеву робочу силу, — додає Юґ. — Але це не так. Будемо повністю працювати на українському ринку — закуповувати сировину, продавати продукцію. У Франції я плачу працівникам удвічі більше, але їх там утричі менше. Шістсот свиней обслуговують четверо робітників. У Дмитровичах — 15.

— Українці працьовиті люди, — каже Тома, — але не звикли на когось працювати. Ми бачили, як місцеві селяни трудяться на своїх городах — удвічі моторніше.

Французи запрошують випити горнятко капучино у продуктовій крамничці. Збоку від прилавка два столики з лавами. Тома замовляє напої, підморгує молодій продавщиці.

— Шкода, що тут клуб не працює — на дискотеку сходили би, — сміється француз. — Але в неділю поїдемо в сусіднє містечко Судову Вишню. Кажуть, там гарний ресторан і жива музика.

За паї селяни провели газ

— Колгосп у Дмитровичах розпався наприкінці 1990-х, — розповідає сільський голова Іван Бузина, 37 років. — Створили приватну агрофірму, але та збанкрутувала. Вісім будівель — ферми, гаражі, цехи — поступово руйнувалися. Французи викупили їх разом із 12 гектарами землі, іще 400 гектарів планують орендувати. За свої паї селяни заробили непогані гроші. Деякі сім"ї отримали по 4 тисячі гривень. Коли в селі проводили газ, гроші дуже пригодилися.

Зараз ви читаєте новину «Французи вирощуватимуть на Львівщині свиней». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути