Угуртожитку на вул. Сорохтея, 41 у Івано-Франківську в квартирах немає гарячої води, часто відключають опалення, крівля протікає, у підвалі вода. 120 сімей досі не можуть приватизувати квартири.

— Я на дев"ятий поверх йду пішки, — скаржиться мешканка будинку на Сорохтея Ганна Івасюк, 49 років. — Гроші на ліфт зібрали, купили троси, не поїздили навіть місяць, електрику відключили за борги.

Жінка працювала 16 років у об"єднанні "Прикарпатагробуд". Для робітників будівельне підприємство звело два гуртожитки готельного типу. До 1997 року це було відомче житло. Після приватизації підприємства та зміни власника у статутний фонд будинки не включили. Вони стали нічийними.

— У міському управлінні житлово-комунального господарства кажуть: "Гуртожиток не наш, тому дах перекривати не будемо", — скаржиться мешканка Наталя Якимів, 42 роки. — Я вже втомилася владні пороги оббивати.

Щомісяця люди вносять квартплату по 29 грн. На сходових клітках брудно, стіни обшарпані. Вікна закладені картоном, щоб не задував вітер.

Із підприємством "Водоекотехпром" мешканці уклали договір про оплату за воду. На тепло та газ лічильників не встановили.

Найважче восьми сім"ям на дев"ятому поверсі. Там позамокала стеля. Від сирості люди хворіють на застуду.

— Дивіться, який грибок завівся, — показує Ганна Івасюк. — Моя донька Світлана переїхала з дітьми жити у село. Не знаємо, як рятуватися.

Коли затоплює дев"ятий поверх, вода просочується й на восьмий. До стін, де проходить проводка, краще не торкатися, б"ють током. В електрощитах часто трапляються короткі замикання.

— Ранком ми встаємо та виносимо одіяла сушити, сухого місця в кімнаті немає, — скаржиться Івасюк.

Восени місяць люди без тепла були. Приміщення гріли газовими плитками.

Наталя Якимів показує рішення Івано-Франківської міської ради від 2003 року про прийняття будинку в комунальну власність. За два роки міська рада знову ухвалює таке ж рішення лише з однією поправкою: балансова вартість загальної житлової площі зростає утричі.

Частина мешканців на Сорохтея, 41 намагаються справно платити за комунальні послуги. Інша має борги в кілька тисяч гривень: Олексій Дриндак — 9400 грн, Олена Максим"юк — 6800 грн, Людмила Угринюк —3800 грн.

— Як нам не давали тепла, в якійсь квартирі сталася пожежа. Будить мене вночі син, каже: "Мамо вставай, ми горимо", — згадує Наталя Якимів. — У коридорах густий дим, усі повибігали на вулицю. Певно, загорілось, бо грілися обігрівачами.

Міськвиконком у всьому звинувачує "Прикарпатагробуд". За умовами передачі, підприємство має відремонтувати крівлю, тепломережі, під"їзди і сплатити борги за комунальні послуги підвідомчих будинків.

— Є постанова Кабміну, що регламентує передачу будинку, тому попереднє рішення не було виконано, — розповідає мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, 46 років. — Потрібно сотні тисяч гривень, щоб відновити електромережі, відремонтувати дах. Організація, що передає будівлю, має забезпечити фінансування. Цього не було зроблено. Але люди не мають страждати. 2008 року будинок внесуть до списку на покращення житлово-комунального фонду.

×