У лікарні Старого Самбора померла півторамісячна Вікторія. Дівчинка страждала на синдром П"єра Робена. У районі давно не реєстрували цю хворобу.
37-річна Надія Гурин народила доньку Вікторію 7 серпня. Жінка живе із чоловіком та чотирма дітьми в селі Велика Сушиця.
— Мала народилася доношена, два сімсот, — тремтячим голосом розповідає Надія. На очі навертаються сльози. — Але із роддому на другий день нас повезли до Львова. Встановили якийсь синдром. Дитина мала страшний спазм, не віддихувала добре. Ми були в Охматдиті (Львівська обласна дитяча клінічна лікарня. — "ГПУ") до 28 серпня.
Жінка каже, що лікарка, яка обстежувала її у Львові, при виписці нічого конкретного ні їй, ні чоловікові не сказала. Поставили діагноз — синдром П"єра Робена й відпустили додому. Донька важила 2300 кг.
— Я все собі міркувала, чого це дитину виписали з такою малою вагою. У лікарні Вікторію часто годували через зонд, — веде далі мати.
20 вересня сім"я вичерпувала воду із підвалу.
— Тиждень лив дощ. Боялися, аби бульба не замокла. Щохвилини бігали дивитися до малої. Увечері спробувала погодувати Вікторію. Коли підвезла візочок з немовлям ближче до світла, помітила, що в доньки носик і ротик посиніли. Ухопила на руки, розвила її, а ручка впала, як нежива. Викликали фельдшерку, та — "швидку". Робили штучне дихання аж до приїзду лікарів, — зітхає.
— Швидка допомога приїхала за 40 хвилин. Та за такий час маршрутка зі Старого Самбора до села доїжджає, — обурюється чоловік Надії Іван.
Дівчинку повезли до районної лікарні. Мати вдихала їй повітря. Дорогою в райцентр машина "швидкої" зламалася. Викликали іншу. Уночі немовля померло.
Надія не може вибачити собі, що викликала "швидку", а не везла доньку машиною сусідів до лікарні. Втратили багато часу.
— Синдром П"єра Робена — це вроджене порушення будови органів ротової порожнини, — пояснює завідувачка дитячого відділення Богдана Кантарович. — Проявляється специфічною будовою обличчя, важким ковтанням. Дитину краще годувати через зонд.
4 
1
Коментарі
2