9418 школярів Львівської області взяли участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні. Минулої суботи писали тести з української мови та літератури, історії України, біології та географії. Для участі в пробних іспитах потрібно було зареєструватися до 1 грудня 2008 року та заплатити 62 грн. Учителі кажуть, зовнішнє незалежне оцінювання стимулювало учнів до навчання.
— Раніше одинадцятикласники хвалилися один перед іншим, хто скільки заплатив за вступ до університету, — згадує директор школи N35 Лариса Корнійчук. — Тепер діти вже з десятого класу готуються до тестів, відвідують додаткові заняття. Добре, що тести з української мови спрямовані на практичне застосування. Діти тепер знають, що правильно говорити не "сім годин", а "сьома година", "брати участь", а не "приймати участь".
Педагог додає, що репетиторів сьогодні відвідують майже всі одинадцятикласники.
— Це переважно ті, хто погано вчився в школі, а тепер хоче надолужити втрачене. Або навпаки відмінники, які хочуть подавати документи на престижні факультети. Середнячки вважають, що їм вистачить і шкільних знань, — говорить Лариса Петрівна. — Неправі були ті, хто вважав, що ЗНО знищить репетиторство. Це нормальна світова практика. Іван Франко свого часу також підробляв репетиторськими курсами.
Викладачі вузів змін у підготовці студентів після введення зовнішнього тестування не помітили. Кажуть, як і раніше, краще підготовленими приходять діти із міських шкіл.
Плакали, просилися, але ми не мали права їх впустити
— Я не можу сказати, що першокурсники, які пройшли тестування, сильно відрізняються від своїх попередників, — каже проректор із навчальної роботи Рівненського державного гуманітарного університету Анатолій Воробйов. — У нас, як і раніше, 80 відсотків абітурієнтів — сільське населення. А це зовсім інший рівень підготовки, часто він недотягує до вимог вищої школи. Особливо це стосується природничих наук — математики, фізики. На жаль, майже всі випускники, які отримали на тестуванні найвищі бали, поїхали вчитись до столиці.
У Львівській школі N15 пробні тести писали 311 учнів. Для цього задіяли 22 кабінети. О 10.50 на шкільному подвір"ї людно. Учні по одному протискуються в двері. Батьки через вікна заглядають усередину.
У коридорі вивішені списки учнів. Діти шукають свої прізвища й поспішають до аудиторій.
— Учора пішла з роботи об одинадцятій, — каже директор школи Віра Юрович, 50 років. — Мусили оглянути всі класи. Відстань між партами повинна бути від метра двадцять до півтора. На стінах — жодної наглядної агітації. Тому всі стенди знімали або закривали тканиною.
Каже, минулого року багато учнів приходили на тести без документів.
— Минулого року хлопчик забув паспорт. Але прийшов за годину до тестів. Узяв таксі, устиг з"їздити додому. Двоє дітей запізнилися на якихось три хвилини. Плакали, просилися, але ми не мали права їх впустити. Цього разу один учень переплутав школу. У нас він мав писати тести через тиждень, а сьогодні — у 22-й. Ще одна проблема — відповіді на завдання обов"язково треба писати чорною ручкою. Багато дітей бере сині. Минулого року я навмисно купила пачку чорних ручок, усі роздала школярам.
На виході з аудиторій дають бланки з правильними відповідями. Екзаменаторів на пробних тестах не було. Діти самі звіряють свої варіанти з правильними на вулиці.
2 
1
Коментарі