У Львові є два приватні дитсадки. Дошкільний заклад "Пані Ганни" — на вулиці Журавлиній, "Дивосвіт" — на території ринку "Південний".
Двоповерхова будівля "Пані Ганни" кремового кольору. Навколо багато саморобних гойдалок. Сидіння міні-каруселі зроблені з пластмасових ящиків з-під кока-коли. Клумби засаджені трояндами.
Біля високої брами зупиняються "шевроле" і "опель". Ірина Волинець, 32 роки, веде за руку 4-річного сина свого керівника — директора приватної фірми.
— Садок подобається, — каже бадьоро Назарчик. — Тут багато машинок, а на обід ікру дають.
— Це я порадила шефу, — хвалиться Ірина.
— Сюди моя донька ходила. Після садочка в гімназію її віддала. Така розумниця — тут її і читати, і писати навчили.
До "Пані Ганни" ходять 80 дітей. За міні-кухнею, в кімнаті для ігор, готують їсти дівчатка зі старшої групи. В кутку — "кабінет директора". Вихователька гукає малих у клас на заняття.
— Сьогодні у нас тема — "Щедра осінь", — каже власниця садка 50-річна Ганна Коваль. — Бачите: ми спеціально на ринок ходили, щоб показати дітям баклажани, патисони.
— Навчання у нас практичне, — додає методист Галина Іскра, 36 років. Жінка працює в садку дев"ять років — із дня його заснування. — Минулого тижня розказували дітям про замки, на екскурсію у Звенигород їздили.
Галина Іскра має десятирічний стаж роботи у державному садку
Тут багато машинок, а на обід ікру дають
— У приватному закладі вихователі сприймають дитину як особистість, — пояснює. — Та й умови тут кращі — завжди є вода, у приміщеннях тепло, затишно.
Чоловік Ганни Коваль, 55-річний Михайло, ремонтує дитячий стільчик.
— Знаєте, — каже, — коли Ганна захотіла садок відкривати, я спочатку подумав, вона з глузду з"їхала. Тут таке все було запущене! Раніше це був державний садок.
Чотири місяці Михайло з дружиною білили стіни, все відмивали, облаштовували подвір"я.
За день перебування дитини у дитсадку — з восьмої ранку до восьмої вечора — батьки платять 44 гривні.
— Ми не можемо знизити платню, — жінка розводить руками.
— Нам усе дорого обходиться — п"ятиразове харчування, меблі. Зарплату тридцятьом працівникам платимо. Добре, що чоловік помагає. Якби довелося ще за послуги завгоспа та електрика платити, садок би закрила.
— Комунальні послуги оплачуємо за такими ж тарифами, як ресторани, — додає Михайло. — За оренду — майже дві тисячі гривень на місяць.
Ще один львівський приватний садок — на ринку "Південний". Двоповерховий "Дивосвіт" ніби загубився між крамницями. Працює два роки. Ходить 50 дітей. За день перебування дитини працівники ринку платять 20 грн, інші батьки — 25. За заняття у гуртках доплачують по 30 грн.
Частину витрат з утримання "Дивосвіту" бере на себе власник Південного ринку Петро Писарчук. Завідувач дитячого садка 32-річна Ольга Банах каже, що за кордоном приватні садки дотує держава.
— У Польщі, Німеччині держава оплачує роботу працівників, оренду приміщення, компенсує витрати на харчування, — розповідає. — Якби і в нас так було, приватні садки були б доступнішими для батьків.
В обох приватних садках Львова дітей навчають за міжнародною програмою "Крок за кроком".
— Наші діти читають з чотирьох років, — розповідає завідувачка "Дивосвіту". — Вчимо їх читати від слова до букви — сприймати зором відразу цілі слова. Наші вихователі їздять на міжнародні семінари, намагаються впроваджувати нові, цікаві технології. Отримують 600 гривень зарплати.
Місць у садках не вистачає
У Львові — 92 державні дитсадки та 10 садків-шкіл (15 років тому дошкільних закладів було майже удвічі більше).
Перебування у дитсадках безкоштовне. За харчування батьки платять 2,5–3,5 грн, 50% компенсує держава.
— Працюємо з 8.00 до 20.00, — каже завідувачка Львівського садка N1 Оксана Дацків, 43 роки. — Дітей навчаємо за програмою виховання дошкільнят. За бажанням батьків проводимо додаткові заняття. За уроки англійської мови батьки доплачують 4 гривні на місяць, стільки ж — за танці. Дітей годують тричі на день.
Останнім часом, каже Оксана Дацків, охочих віддати дітей у садки дуже багато. Деякі батьки записуються в чергу щойно малюк народився.
2 
1
Коментарі