42-річний тракторист Анатолій Доля із села Великий Обзир Камінь-Каширського району на Волині за хатою відкрив комерційний ларьок.
Щоранку просто неба на дерев"яному столі він розкладає свій крам — алюмінієвий литий посуд. Уже десятиріччя чоловік власноруч виливає в саморобній ливарній печі в лісі казанки, чавунки, пательні, ложки й виделки.
— Богу слава, клієнтів хватає, — каже майстер. — Особливо питаються за 20-літровими чавунами. На Поліссі їжу для себе й худоби досі готують у печах і саме в чавунках.
У селі Анатолій першим збудував міні-ливарню в лісі. Відтоді його прозвали Толіком Рудником. Коли розпочав справу, купував 1 кг алюмінію за 20–40 коп. Нині за 7 грн ледве знайдеш. Зазвичай чоловік виливає до 100 найменувань посуду.
— Найпопулярніші чавунці для тушкованих голубців і бляшки для випікання пирогів, — веде далі Анатолій. — Лісники й рибаки купують їх для юшки.
Свою продукцію ливарник виготовляє із безпечного, так званого харчового алюмінію. Майстер служив у ракетних військах і відтоді добре знається на металах.
По крам приїздять із Луцька й сусідньої Білорусі. Дехто купує лиття під старовину — для української діаспори за океаном. Добру рекламу майстрові зробили нещодавні гості-американці. Закупили ручне лиття для фольк-музеїв у США.
Удома дружина Анатолія готує страви для нього і трьох дітей винятково в алюмінієвих чавунках.
Коментарі
1