1. Я чекав рішення Конституційного суду і поважаю його, хоча з його змістом та обґрунтуванням я принципово не згоден.
2. Я не можу погодитися з його формою, з його якістю з точки зору права. Рішення Конституційного суду є не неупередженим юридичним аналізом, а упередженим політичним захистом Лісабонського договору з боку його прихильників. Це видно й з абсолютно неадекватного конфронтаційним способу прийняття та подання цього рішення.
3. Однак, перш за все, я не можу погодитися з його змістом, тому що зі вступом Лісабонського договору в силу, всупереч політичним поглядам Конституційного суду, Чеська Республіка перестане бути суверенною державою. Ця зміна - сьогодні і в майбутньому - робить законними зусилля тієї частини нашого суспільства, якій не байдуже наше існування як нації і як держави і яка не бажає миритися з цим результатом.
4. Я не можу з повагою ставитися до таких дій, як та, що Конституційний суд формулює обов"язок президента республіки цей (і будь-який інший) міжнародний договір ратифікувати "без зайвих затримок", посилаючись на закон про Конституційний суд. Це закон, який визначає діяльність Конституційного суду, а не повноваження президента республіки, які прописує тільки і виключно Конституція.
5. Я повідомляю, що я підписав сьогодні Лісабонський договір.
Як повідомляється, під коментарем стоїть підпис: "Вацлав Клаус, Празький Град, 3 листопада 2009".
За матеріалом: ИноСми
3 
1
Коментарі
1