У Львові стартував фестиваль "Різдво в гаю". Львів'ян та гостей міста запросили на святкову забаву що проходитиме протягом трьох днів (7-9 січня) у Музеї народної архітектури та побуту "Шевченківський гай".
Традиційно на свята відкрили свої двері стародавні садиби Гаю, тож колядники ходять від хати до хати та виконують колядки з усіх регіонів України. На головній сцені Свята виступають автентичні гурти, відбуваються народні забави, конкурси на Найкращий вертеп, Наймилішого ангела та Найкапоснішого чортика.
Для відвідувачів, серед яких багато запрошених до Львова дітей із Сходу України організатори приготували багато майстер-класів. Протягом трьох святкових днів усі охочі зможуть навчитися створювати різдвяні дідухи, павуки та ангелів із соломи, відвідати майстер-класи з гончарства, потрапити на вечерю до гостинних господаря та господині, почути про давні звичаї святкування Різдва.
"На Бойківшині, звідки ця хата (садиба в Гаю, - ред.), перед Святвечором господар зі свою родиною йшли до річки, вирубували ополонку і купалися. Після цього переодягалися в чистий одяг, бо на свята мали бути всі чисті. Далі господар брав дідуха – снопа з пшениці,вівса чи ячменю, заходив з ним у хату, де на нього вже чекала родина. Господар клав дідуха в найпочеснішому місці - на покутті біля образів. Тоді запалювали свічку і родина ставала до молитви. Молилися за дарований рік, який прожили в мирі, спокої і за всю даність, яку дарує Бог. З першою зіркою на небі починалася Свята вечеря. А діти всі були голодні, адже від самого ранку не можна було нічого їсти, бо строгий піст", - розповідає філолог, який вивчає бойківські звичаї Михайло Лега.
На столі обов'язково мало бути 12 пісних страв, які символізують 12 апостолів Ісуса Христа та 12 місяців у році. Під полотно на столі клалося сіно, бо ж на сіні народився Христос. А на кути кімнати ставили часник, як оберіг від всякої нечисті. А коли всі поїли, ложки зв'язували докупи і ставили у сніп щоб худоба не розбігалася.
Як зазначила учасниця творчого колективу "Родовід" Оксана Осташевська, на Бойківщині ці традиції живуть ще з давніх часів і ніколи не переривалася.
"Після вечері обов'язково ходили колядувати - прославляти Ісуса Христа та ділитися радістю з близькими. Тому йшли спочатку до батьків та найближчих родичів. А у вертепи переважно збиралися парубки, які вже відслужили в армії. Зараз уже ходять дівчата, а колись - тільки хлопці. Всі гроші, які вони наколядували віддавали на церкву. Колядували по хатах бувало до самої ночі, коли вже в церкві починало правитись. А потім приходили з церкви і тоді вже снідали. Спати не лягали, бо казали, як заснеш, то цілий рік проспиш", - згадує Осташевська.
Грошей колядникам переважно не давали, а винагороджували пиріжками, які пекли з сушених сливок, грушок і яблук. Також годували варениками, голубцями або сплетеним косою калачем, який називався струцля.
1 
79692
Коментарі