Документ був представлений до розгляду за ініціативою Росії. На його підтримку виступили 124 держави, 55 - утрималися, серед них делегації України, Естонії та Латвії, а також всіх країн ЄС.
"Проти" традиційно проголосувала тільки делегація США, яка мотивувала свій підхід тим, що резолюція суперечить принципам свободи висловлювання думок.
В резолюції, зокрема, висловлюється заклопотаність "безперервними спробами паплюження або руйнування пам"ятників, споруджених на згадку про тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни", а також "вшануванням нацистського руху і колишніх членів організації "Ваффен СС", зокрема, шляхом спорудження пам"ятників і меморіалів".
Документ вимагає заборонити законом "будь-який виступ на користь національної, расової або релігійної ненависті, що є підбурюванням до дискримінації, ворожнечі і насильства", а також оголосити злочином "поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті, підбурювання до здійснення актів насильства".
При цьому "подібні заборони узгоджуються з правом на свободу думок та їх вільне висловлення", вказано в тексті резолюції.
Співавторами резолюції разом з Росією стали ще 24 держави, зокрема, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Куба, Венесуела, Нікарагуа, Болівія, Ірак, ПАР та інші.
Голосування в комітеті вважається головним етапом ухвалення резолюції і фактично гарантує її формальне схвалення на пленарному засіданні Генеральної асамблеї ООН в середині грудня, оскільки до комітету входять всі 192 члени Генасамблеї.
Росія раніше неодноразово виступала з різкою критикою політики і дій влади низки країн, зокрема, Естонії, Латвії та України, щодо "уславлення посібників нацизму". Так, у Прибалтиці щорічно проводяться збори колишніх легіонерів легіону "Ваффен СС", а в Україні лунають вимоги визнати героями бійців СС "Галичина", про дії вояків СС видають книжки та святкуються їхні ювілеї, повідомляє РІА Новости.
Коментарі
211