21 березня, Україна та світова мистецька громада втратила видатного хореографа, народного артиста України Олександра Сегаля. Він пішов з життя на 91 році активної творчої роботи, ще минулого травня Україна урочисто відзначила 90-річний ювілей "патріарха української хореографії".
Олександр Сегаль — легенда українського хореографічного мистецтва. Нагороджений Орденом Вітчизняної війни II ступеня (1985 р.), медалями "За оборону Сталінграда" (1944 р.), "За визволення Варшави" (1966 р.), "За узяття Берліну" (1966 р.), "XX років Перемоги у ВВВ" (1965 р.), "За оборону Києва" (1971 р.), "За трудову відзнаку" (1951 р.), "Ветеран праці" (1979 р.), Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня.
Ветеран Великої Вітчизняної Війни. Свого часу, у травні 1945-го Олександр Наумович танцював лезгинку біля Бранденбурзьких воріт, бо служив тоді в ансамблі пісні й танцю, де головним хореографом був Павло Вірський.
Завершивши берлінською "лезгінкою" біля Бранденбурзьких воріт військовий період своєї творчості, Сегаль повернувся в Оперний театр. Пропрацював там 20 років, після чого Олександр Наумович працював балетмейстером в ансамблі Вірського. А в 1980 році став головним балетмейстером Київського театру оперети. За цей час він створив хореографічне оформлення більш ніж до 40 вистав театру, від класичних оперет до мюзиклів. Сегаль поставив балетні номери до найвідоміших спектаклів Оперети — "Весела вдова", "Маріца", "Сільва", "Баядера", "Містер Ікс", "Фіалка Монмартру"... Виступав у Польщі, США, Іспанії, Франції, Португалії, Австрії.
Свої співчуття з приводу прикрої втрати для усієї України висловив Богдан Струтинський, художній керівник Київського національного академічного театру оперети: "Українська культура втратила патріарха хореографії. Людину, яка була істинно віддана театру й балету. Я думаю, що він з тих каменів, на яких трималась вся українська культура. Це могікан рівня Павла Вірського. Олександр Наумович 10 років віддав опереті, будучи головним балетмейстером. Ми ще не усвідомлюємо величину усієї втрати. Я думаю, що непросто буде замінити його рівень. Це не швидко станеться. Замінити Сегаля не реально. Його Божий дар у тому, що він ціле життя залишався малою дитиною і до останньої хвилини працював. Це великий дар. Здається, що сьогодні всі працюють тільки за гроші, а він працював за ідею. Ми обов"язково у травні на його день народження проведемо вечір його пам"яті в нашому театрі".
Як повідомив Богдан Струтинський, 24 березня о 12 годині у приміщенні Київського національного академічного театру оперети відбудеться панахида по смерті Олександра Сегаля.
ПРО.
3 
79692
Коментарі