Вищий антикорупційний суд вирішив закрити справу "Роттердам+" через закінчення строку досудового розслідування. До цього рішення призвело кілька факторів. Однак залишається ще друга справа – питання лише, щоб подібна ситуація з нею не повторилася. Про це в коментарі Gazeta.ua розповів Юрій Ніколов, журналіст і засновник проєкту "Наші гроші".
"Відповідальність за це на багатьох людях. Починаючи від народних депутатів, які змінювали законодавство таким чином, що розслідування корупційних справ було обмежено в часі. Також у цій справі часто змінювали прокурорські групи. При цьому прокурори САП приходили у суд і там захищали Ахметова. Вимагали закрити справу. Деякі судді одним оком читали вигідні для корупціонерів норми, а не вигідні – ігнорували", – пояснив Ніколов.
Олігарху Рінату Ахметову вдалося заробити близько 30-40 млрд грн, уточнив журналіст.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд закрив справу "Роттердам+". Прокуратура не згодна
"Прокуратура, наскільки я знаю, вважає, що на більшу суму завдано збитків Україні. Можливо, ця оцінка навіть більш коректна. Закрили зараз одну справу по "Роттердаму". Мова зараз про перший епізод, який стосується першого часового періоду. Є інша справа, де проходять майже такі ж самі підозрювані. Вона стосується іншого періоду часу. Вона жива і рухається. Але що по ній вийде, враховуючи першу, – треба дивитися. Бо це дуже цікава історія, де багато змінних і де суддям і прокуратурі доводиться реагувати на багато побажань олігархів і влади. У другій справі терміни ще далекі. Але якщо певні люди будуть зацікавлені, то ця історія може повторитися. Сподіваюся, наші законодавці схопляться за голову і скасують ганебні "правки Лозового". Бо обмеження щодо розслідування корупційних справ саме до цього і призвели. Тоді зможемо побачити якісне розслідування та суди", – наголосив Ніколов.
Вищий антикорупційний суд 9 жовтня вирішив закрити справу "Роттердам+" через закінчення строку досудового розслідування. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Прокурор САП не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Ця формула визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Її застосовували у 2016-2019 роках. Вартість вугілля для ТЕС залежала від ціни в порту міста Роттердам, що в Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, росії або з окупованих територій. Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Найбільше від цього вигравала компанія ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, яка є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС у країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.
4 
79692
Коментарі
6