В СРСР 1970-1980 років споживання алкоголю серед звичайних громадян досягло максимальних цифр.
"У часи "застою" люди масово вживали алкоголь, але зараз про це не заведено згадувати. Люди більше слухають розповіді про 1990-ті, а про це забули, або взагалі не знають справжніх цифр споживання алкоголю за Леоніда Брежнєва", - пише на Livejournal білоруський блогер Максим Мірович.
В 1960-ті пересічний громадянин в СРСР споживав в середньому 4,6 л алкоголю на рік. У 1970-х ця цифра зросла одразу до 8,44 л, а до початку 1980-х цей показник досяг аж 10,6 л. Це цифри радянської статистики, які добре показують, як саме зростало споживання алкоголю в Союзі.
"У півлітровій пляшці горілки міститься 200 грамів чистого алкоголю, а це значить, що середньостатистична радянська людина 1981 року випивала 53 пляшки горілки в рік. Якщо ж переводити на вино - то це 118 пляшок сухого вина. Мене ці цифри шокують", - пише Мірович.
Крім цього, люди споживали самогон, різні домашні наливки, одеколон тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли життя, де його немає: як в Чорнобильській зоні відчуження живуть самосельці: фото
Від алкогольних отруєнь в СРСР на початку 1980-х вмирали 2% всіх померлих в країні чоловіків. Приблизно четверть убивств - 23,7% - відбувалася в стані алкогольного сп'яніння. Стільки ж відбувалось і самогубств у п'яному стані
Від причин, які пов'язані з алкоголем, в СРСР вмирали 351 тис. чоловіків і 135 тис. жінок щорічно, що в сумі становило 486 тис. осіб.
Причиною тотального пияцтва стала радянська держава і радянська система.
Спиватися починає той, у якого немає "внутрішнього стрижня", прагнення розвиватися і чогось досягати в житті. Саме ці умови продукували в СРСР.
"Звичайна радянська людина пила просто від нудьги. Вище слюсаря-верстатника не стрибнеш, жодну свою справу не почнеш, за кордон не поїдеш, більш як 200 рублів на місяць не отримаєш. Ось і залишалося тільки, що їздити вихідними на дачу та випивати з друзями", - додає блогер.
У радянському суспільстві спостерігалася вкрай висока толерантність до алкоголіків. "Офіційно" існували антиалкогольні плакати, витверезники й кінофільми, в яких міліціонер лаяв пияк. Але в реальності таких людей шкодували та намагалися не звільняти без особливих причин.
За Михайла Горбачова почалася політика перебудови. Тоді про проблеми радянського ладу стало прийнято відкрито говорити. У середині 1980-х відкрито сказали, що СРСР - це країна побутового пияцтва, і потрібно з цим щось робити. 7 травня 1985 року прийняли постанову ЦК КПРС "Про заходи щодо подолання пияцтва і алкоголізму".
Радянська держава пішла на безпрецедентні заходи: більш ніж удвічі підвищили ціну на горілку, в результаті чого її споживання сильно знизилось. Крім цього, радянська держава нарешті дозволила більш-менш безпроблемний виїзд за кордон, займатися своєю справою, кооперативи тощо. Це дозволило знайти себе тим, хто за Брежнєва вимушено тихо спивався на заводі.
В останні роки існування СРСР споживання алкоголю на людину становило 3,9 л замість 10,6 за Брежнєва.
У Радянському Союзі було чимало любителів випити, попри постійні заяви влади про боротьбу з алкоголізмом. Люди не соромилися напиватися прямо на очах дітей або на вулицях. Часто робили це біля пивних і алкогольних магазинів. Із закуски популярними були плавлені сирки.
Коментарі
10