Відкриття ринку землі - історичний процес, який вже не вдасться відкотити назад, каже економіст Борис Кушнірук.
Цією реформою спільно з "антиколомойським законом", який ще, ймовірно, проголосують, наближаємося до співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це надзвичайно важливо для стабілізації економіки (згідно із заявою президента Україна домовилася з МВФ про збільшення програми співпраці з $8 млрд до $10 млрд. Мовляв, без отримання допомоги від міжнародних партнерів країні загрожує падіння економіки і дефолт. - Gazeta.ua).
Земельна реформа дещо похитне рейтинг президента, бо суспільство ставиться до неї насторожено. Але ще більш похитне погіршання економічної ситуації на фоні корупції у владі. При правильній комунікації з боку влади, суспільство правильно його зрозуміє. Те, що зараз землі розкуплять олігархи і іноземці - всього лиш істерики, бо до 2024 року це не дозволено. Медведчук із Коломойським працюють на дестабілізацію і розкол країни, Тимошенко підвищує політичний рейтинг, аби наступної каденції ще обійняти якусь із найвищих державних посад, бо з роками стає все менш цікавою політичною особистістю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У закон про землю внесли жорсткі запобіжники
Медведчук із Коломойським працюють на дестабілізацію і розкол країни, Тимошенко підвищує політичний рейтинг
Які ризики має закон?
З 1 січня 2024-го дозволено буде купувати землю також юридичним особам. А це відкриває можливість купівлі для іноземців із будь-якої країни, бо юристи різними методами обмеження зможуть обійти. Але є час за ці роки врахувати усі недоліки і внести поправки.
Вказують, що допуск іноземців до купівлі землі на території України буде можливим лише після ухвалення відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі. Але політичні події розвиваються дуже стрімко, тож до цього поки далеко.
Які перспективи економічного розвитку це відкриває для України?
Маємо велику аграрну державу, тож не можемо зосереджуватися на одній економічній моделі. Найбільш оптимальною для нас буде наявність великих агрохолдингів, які спеціалізуються на зернових, на олійних культурах, і фермерських господарств, які вирощують нішеву продукцію, тобто займаються садівництвом, рільництвом, вирощують овочі, екологічно чистою продукцією. Перших цілком влаштовує довгострокова оренда. Другим необхідне це право власності на землю. Якщо вирощуєш сад, він починає плодоносити лише за 7-8 років. Якщо виготовляєш сири, то потрібні площі для випасання худоби. Якщо за кілька років в оренду землі перестануть давати, то не матимеш, де її випасати і коли не вдасться надалі орендувати, бізнес провалиться. Працювати на власній землі - це зовсім інша психологія поведінки. У те ж крапельне зрошування вкладати великі суми на чужій землі немає сенсу. А без цього гарний врожай та якісну продукцію не виростиш.
Аби сформувати бізнесовий прошарок із сотень тисяч фермерів, потрібен доступ до кредитів із низькою відсотковою ставкою і на довгий строк для придбання сільгоспземель.
Закон у такому вигляді сприятиме розвитку середнього бізнесу, загалом аграрного сектору?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відкрили ринок землі: нове джерело корупції чи драйвер економічного зростання?
Лише на вирощуванні масових культур, тобто зернових та олійних, не досягнемо високої економічної ефективності. Нішева продукція дає значно більше доданої вартості. Показовим є приклад Нідерландів. Уся площа країни - менше 2 Київських областей. При цьому 2015 року вони експортували аграрної продукції та продуктів харчування на 85 млрд євро, а Україна з усієї своєї території 2018-го експортувала на 19 млрд доларів. Там вирощують нішеву продукцію і самі її переробляють. Тоді вартість цієї продукції вища у кілька разів.
Аби сформувати бізнесовий прошарок із сотень тисяч фермерів, потрібен доступ до кредитів з низькою відсотковою ставкою і на довгий строк для придбання сільгоспземель. Програми підтримки також мають включати довгострокове пільгове кредитування фермерських господарств для побудови систем крапельного зрошення. Потрібна і державна допомога для будівництва якісних сховищ та організації переробки їхньої продукції ними самими або у коопераціях. Має бути також державна програма розвитку і виробництва аграрної техніки, яка працює на невеличких площах. Потрібні малі трактори, комбайни, сівалки. Лише в комплексі цих заходів ми отримаємо очікуваний позитивний ефект від реформи
На першому етапі встановлюють обмеження на державні землі. А їх треба було би продавати насамперед фермерам
Які зміни до закону ще потрібно внести?
Обмеження, що землю можуть купувати лише фермери, варто подовжити на років десять, а не лише до 2024-го, щоб сформувати цей прошарок середнього бізнесу. Крім того, на першому етапі встановлюють обмеження на державні землі. А їх треба було би продавати насамперед фермерам, тому що держава має можливість давати розстрочку на 25-30 років, з кредитною ставкою у 2-3% річних. Це сприятиме збільшенню фінансових можливостей купівлі. Але, можливо, можновладці хочуть не продавати державні землі, щоби потім продавати потрібним людям і їхнім компаніям.
Фізична особа, у якої є пай, не погодиться на те, щоб їй повертали гроші 30 років із 2-3%. Держава це може дозволити за прозорим механізмом через Земельний банк, який ще треба створити. Важливою була б також поправка, якщо купуєш землю, то зобов'язаний на ній працювати, а не здавати в оренду чи передавати в користування.
У ніч на 31 березня Верховна Рада ухвалила закон про відкриття ринку землі в Україні. "За" проголосували 259 народних депутатів. Це була одна з ключових вимог для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.
За законом дія мораторію скасовується з початку червня 2021 року. Проте ще 2 роки діятимуть певні обмеження. А саме землю зможуть купувати тільки фізичні особи у розмірі не більше 100 га. З червня 2023-го максимальна площа в одні руки зросте до 10 тис. га. Тоді юридичні особи теж отримають право купівлі. Також 2 роки не продаватимуть ділянки, що знаходяться у державній власності. Чи варто дати можливість іноземцям придбати сільськогосподарські паї в Україні, будуть вирішувати на референдумі. Не зможуть купувати українську землю також корпорації, власниками яких є громадяни країни-агресора - Росії, офшорні компанії чи невстановлені бенефіціари.
8 
79692
Коментарі