Світова фінансова криза спричиняє значні політичні та світоглядні зміни. Вони впливають на кожне суспільство, оскільки глобалізація зробила все "близьким" та взаємозалежним.
Сергій Дацюк, філософ, 46 років.
В якому стані перебуває українське суспільство?
- Звісно, воно перебуває в стані кризи, яка не усвідомлюється, а тому страшна. Однак спроби її вирішити застарілі. Еліти хочуть вирішити проблему тими ж економічними інструментами, якими користувалися до цього, просто їх оптимізувати. Але з кризи так не вийдеш. Зараз ми навіть не підійшли до тієї межі, коли ми розуміємо, що з нами відбувається. Головні події кризи ще не відбулися. За великим рахунком вона ще й не починалась. Ми думаємо, що тут ми трохи зекономили. Утім, вона ж ще й не розпочиналася, ще долар не впав.
Які інститути в Україні найслабші за умов кризи?
- Найслабшою є влада, бо вона прямо небезпечна для цієї країни в буквальному розумінні. Я маю на увазі не лише нинішню політичну владу, а взагалі владу. Це провідні політичні посадовці та бізнес-еліти. За цими людьми не стоїть досвід поколінь, вони не зберігають та передають якісь традиції, вони захоплені грою в перерозподіл власності, за принципом: я при владі — ти сидиш, я ділю, ти при владі — я сиджу, ти ділиш. Вони граються в таку гру і їм це подобається, але вони не знають, що так гратися не можна завжди. Це стомлює і суспільство і їх самих.
Тому криза в українській ситуації загострена неадекватністю бізнес-еліт. Я думаю, що восени будуть якісь заворушення, бо в Україні завжди так: викопаємо картоплю — йдемо на революцію.
Янукович пробуде весь термін?
-Дуже мала ймовірність цього. Для того, аби пробути свій термін він має змінитися. Це можливо, але ймовірність цього надзвичайно низька. Влада має говорите про майбутнє, займатися проектування та програмуванням майбутнього. Наша еліта говорить про минуле чи про розподіл багатства у теперішньому.
А суспільство також слабке?
-А яким чином воно буде сильним? В суспільстві влаштовано все так, що в ньому є лідери. А у нашого суспільства таких лідерів нема. А ті, що вважають себе такими зайняті вже другий десяток років примітивними розборками. Тому суспільство падає в депресію. До речі, для такого суспільства революція чи заворушення не є найгіршим сценарієм розвитком. Найгірший сценарій — коли не буде революції, бо суспільству буде ще глибше впадати в сплячку. Руйнація від депресії в десятки разів більша, ніж від революції. Вона є найменшим злом, а її відсутність надзвичайно погано.
Коментарі
1