У селах Косачівської, Морівської та Надинівської сільрад Козелецького району Чернігівщини люди ночами виходять із хат — стукають у залізні предмети, розпалюють вогнища. На їхніх городах дикі кабани риють картоплю та їдять кукурудзу. Через тварин перестали обробляти ділянки, розташовані далеко від дворів.

Хата 63-річного Миколи Заїцького в селі Надинівка Козелецького району стоїть окремо, на хуторці. Із трьох боків ліс. Через лужок дикі кабани протоптали стежку до городу чоловіка.

— Кабани в наших лісах жили завжди, а років п"ять тому унадилися, — розповідає Заїцький. — Перший рік після набігу на кукурудзу я розмотав переноски і світив 60-ватну лампочку. Наче допомагало. На другий рік переноски порвалися, а світло подорожчало. Вішали бляшанки на дріт, палили гнилі дрова. Спочатку кабани боялися. Потім звикли й вирили картоплю. Сусід Діма Пондер ночував на возі із радіоприймачем. Усю ніч грало, а все одно город витоптали.

Заїцьким порадили покласти в качани кукурудзи вату, змочену в одеколоні.

— Ми й поназасовували, — каже 59-річна Катерина Заїцька. — По периметру городу через кожні 3 метри. Смерділо "Тройним" навіть осінню, коли ламали качани. А кабани все одно потрощили. Ходили вони, поки я не придумала ставити чучела.

Господиня веде на город.

— Он звідти вони заходять, — показує на лісок жінка. — Там стоїть моє перше опудало. По периметру розставила ще сім "женщин". Убрала їх у свою одежу і в плаття дочок. До рук прив"язала пластмасові бутилки. Вони теліпаються, торохтять. А до них прив"язала своє волосся. Його запах теж їх лякає. Волосся чешу всю зиму і збираю докупи.

Два роки кабани не турбують Заїцьких. Риють за 50 м перед опудалами, але ближче підходити не наважуються.

У тракториста-приватника 43-річного Алі Мусаєва свині цьогоріч винищили 20 соток картоплі в полі та взялися ще за один город.

— Ми із сусідами біля хат обгородили городи, — каже Алі. — Хоч і дорого, але врожай дорожче. Частину забору зробили з часто прибитих жердок. По них  усю зиму їздили за 2 кілометри. Збоку поставили спільну сітку. Один сусід ще не обгородився. На ніч на городі прив"язує невеликого собаку. Але то марно. Кабани обходять його.

У селі Василева Гута Чернігівського району бачили, як один із городів господарі обтикали паличками з нанизаним смаженим салом. Хотіли показати кабанам, що з ними буде, як зазіхнуть на картоплю.

Селяни скаржилися в Козелецьку райдержадміністрацію. Та чиновники розводять руками: закон забороняє відстрілювати цих тварин до осені. Тоді видадуть ліцензії на полювання. Радять людям обгороджувати городи і страхувати врожай.

— Дикий кабан — тварина пластична, — пояснює директор регіонального ландшафтного парку "Міжріченський" Андрій Сагайдак. — Легко пристосовується до нової ситуації. На свиней не діють шкарабанки, світло, собаки, запахи. Вони обходять небезпеку, звикають до подразників. Найнадійніше — суцільна огорожа. Інша справа, що кількість кабана у "Міжріченському" штучно завищена. На 102,5 тисячі гектарів — більше 500 голів.

Кабани приходять із мисливського господарства "Міжріченське". Там кажуть, що кількість звіра — у межах науково обґрунтованих норм.

— Ми тільки відновили те, що було колись, — доводить заступник директора мисливського господарства Віктор Бурда. — За радянських часів кабан пасся на колгоспних полях і нікому не заважав. Зараз на наших полях не сіють. От вони й перейшли на городи. На осінь ми вже маємо 266 ліцензій на відстріл кабана.

У Європі за псування городів дикими тваринами платять компенсацію.

— Потрібні зміни до законів, — вважає секретар Косачівської сільради Козелецького району Світлана Гребеник, 31 рік. — Зараз усі дикі тварини належать державі. Мисливське господарство підгодовує свиней, стимулює їхнє розмноження, але відповідальності не несе.

×