Голова Проводу ОУН Степан Бандера ніколи не стане об'єднуючим фактором між українцями і поляками. Таку думку в інтерв'ю журналу "Країна" висловив польський доброволець АТО Конрад Камільський.
"Культ Бандери в Україні категорично неприйнятний в Польщі. В українців та поляків є багато спільних сентиментів. Але є серйозні нюанси. Наприклад історія. Волинь - одна з больових точок в наших стосунках. Ця тема зараз загострилась через показ фільму "Волинь" (польський фільм 2016 року про геноцид поляків у 1943 році на Волині - "Країна").
"Я завжди намагаюсь не говорити на цю тему і з українцями і з поляками. Але давно зрозумів: те, чому вчать вас про Бандеру і мене у свій час - це абсолютно різні речі. В політиці української історії немає ненависті до Польщі. Але Бандера і УПА для поляків - це злочинці. Я неодноразово казав полякам, що і в нашій історії є складні моменти по відношенню до України та її народу в часи Речі Посполитої, Другої світової війни. Поляки про це не знають, хочуть бачити лише факт злочину проти свого народу, але не хочуть знати через що так сталось".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Волинську трагедію не потрібно політизувати" - Ян Пєкло
На думку Конрада культ Степана Бандери погано відображається на сприйнятті України європейцями.
"Прославляння Бандери й прагнення в Європу - суперечить одне одному. В Євросоюзі дуже сильне єврейське лобі. Всі антиєврейські постулати й націоналізм сприймаються критично. Петлюра і Бандера - це вже історія. Один і другий хотіли доброго майбутнього для України, робили помилки. Але якщо мова йде про загальну європейську демократичну сім'ю, треба рахуватись з іншими. Але, не полякам вирішувати яких героїв обирає Україна і з тим треба рахуватись. 99% поляків, які ненавидять Бандеру, не знають, що він відсидів 3 роки в Заксенхаузені. Так само не знають, що двоє його рідних братів Олександр і Василь загинули в Освенцимі. Так само не знають про генерала УНР Марка Безручко, армія якого захищала Замость в серпні 1920-го, завдяки чому поляки розбили армію Тухачевського. Це одна з найбільших перемог польської армії в її історії. Цей день зараз як свято. Поляки не знають, що з ними пліч-о-пліч воювали українці".
Проте, за словами Камільського, в історії стосунків між Польщею та Україною є достатньо постатей для об'єднання.
"Мені особисто більше імпонує постать Петлюри, який співпрацював з поляками. Ми разом перемогли під Варшавою росіян. Думаю Петлюра міг би бути таким героєм, який би міг об'єднати. Так само Сагайдачний наприклад. У нас більше того, що може нас об'єднати ніж навпаки. Але, повторюсь, поляки не мають права обирати Україні своїх героїв. І вам і нам в радянський період нав'язувала своїх Росія."
Конрад вважає, що тему Бандери спеціально підігрівають, щоб посварити між собою два народи.
"Внутрішня історична політика України сварить між собою не лише поляків та українців, а й українців між собою. Чим більше розділене суспільство, тим легше ним управляти." - сказав Конрад
Повне інтерв'ю з Конрадом Камільським читайте у наступному номері журналу "Країна" та стежте за анонсами на Gazeta.ua
Воли́нська траге́дія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Частина польсько-українського протистояння у Другій світовій війні, або за В. В'ятровичем "Другої польсько-української війни". У ширшому сенсі, складова багатовікового українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях — Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині. У традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській — як "дія у відповідь" на звірства поляків щодо українських цивільних.
Коментарі
29