Чотири дні знадобилося, щоб розібрати старовинну греблю "Лостунець" у басейні Чорного Черемошу на території Національного природного парку "Верховинський" у Карпатах. Її 140 років тому збудували для сплаву кругляка в долину.
Греблю "Лостунець" не використовували понад півстоліття. І хоча вона почала руйнуватися від часу, досі перешкоджала міграції риби, зокрема червонокнижної форелі струмкової. Риба не могла піднятися у верхів'я струмка на нерест.
Від цього постраждала популяція ведмедів, які харчуються фореллю, а видра і норка європейська взагалі пішли з цих місць. За спостереженнями спеціалістів Верховинського парку, вже на другий день після повернення проточності форель пішла вгору течією на нерест. Згодом очікують на повернення інших тварин.
"Всесвітній фонд природи розпочав програму "Вільні річки України" у басейні Чорного Черемошу, тому що це наш річковий "золотий запас", поки ще чиста вода та є реальна можливість повернути рідкісні види в локальні екосистеми. Це перший крок до відновлення українських водних екосистем. Річки з вільною течією допоможуть нам пом'якшити вплив зміни клімату та попередити посухи", — впевнена екологиня Ольга Денищик. Вона курирує напрям "Вода" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.
Річки з вільною течією допоможуть нам пом'якшити вплив зміни клімату та попередити посухи
Гребля "Лостунець" - не єдина в Карпатах.
"Дослідження річок та потічків лише басейну Черемошів та Питули виявило 12 штучних перешкод, які є не функціональними та порушують водозабезпеченість території. Саме такі, вже непотрібні людям споруди необхідно виявити на всіх річках України та відновити вільний рух води. Всесвітній фонд природи продовжить роботу над цим в Карпатах, але ми хочемо передати досвід та естафету далі, зокрема керівникам ОТГ, які можуть відновлювати водозабезпеченість регіонів замість підтримки непотрібних споруд", — додає Ольга Денищик.
Партнером проєкту виступив Національний природний парк "Верховинський", що знаходиться у найбільш віддаленій та важкодоступній частині Українських Карпат.
"На території парку, у верхів'ях Чорного та Білого Черемошів, знаходяться залишки п'яти гідротехнічних споруд, які в тій чи іншій мірі стали штучними бар'єрами для міграції риб. Тому втілення такого природоохоронного проєкту разом зі Всесвітнім фондом природи отримало всебічну підтримку з нашого боку", — коментує директор Національного природного парку "Верховинський" Михайло Нечай.
Подібні проєкти треба продовжувати і шукати підтримку - у держави, профільних інститутах та серед громад.
"Від залишків таких шкідливих гідроспоруд повинні бути звільнені насамперед усі природоохоронні території України. Окремо слід виділити гірські річки, іхтіофауна яких є вразливою до замулення, пов'язаного з греблями. Зацікавленими у звільненні річок, крім громадських природоохоронних товариств, має бути держава — природоохоронні установи, науково-дослідні інститути, екоконтролюючі органи. А також громадяни, які користуються цими природними ресурсами, наприклад рибалки та мисливці", — додає Михайло Нечай.
Звільнення річок (dam removal) — природоохоронний пріоритет Європейського Союзу. До 2030 року країни-учасниці планують відновити вільну течію 25 тис. км річок для підтримки водозабезпеченості та природи регіону. Україна поки немає подібного національного плану. Програма "Вільні річки України" відбувається завдяки WWF-Нідерланди, які організували збір коштів у Європі на підтримку перших проєктів у Карпатах. Долучилися до місії Міністерство охорони довкілля та природних ресурсів, Національне агентство водних ресурсів України, Верховинський та Гринявський лісгоспи.
2 
79692
Коментарі