- Сказати там, на території тимчасово-окупованого півострова фразу "Крим — це Україна" значить підписати собі тюремний вирок, - каже Ольга Скрипник з Кримської правозахисної групи. Стоїть у столичному парку Шевченка, що біля однойменного університету. Вона є однією з організаторок щорічної акції солідарності з проукраїнськими кримчанами, які зараз живуть в умовах російської окупації.
Цьогоріч організатори вирішили привернути увагу до заборони україномовного контенту та української мови на півострові. Приїхали заздалегідь. Привезли примірники газети "Кримська Світлиця", листівки та кошик для книг.
- В Криму великий попит на українську літературу. Ці книги ми будемо роздавати, чи давати читати на КПВВ. Ви також можете покласти в книжку листівку із побажаннями жителям Криму, - каже дівчина-волонтерка.
7 років тому, 9 березня 2014-го, жителі Криму вийшли відзначити день народження Тараса Шевченка. Збиралися під пам'ятниками Кобзарю у своїх містах та селищах. Окупанти сприйняли акції проукраїнських громадян вороже. У місті Севастополі викрали та катували активістів Андрія Щекуна та Анатолія Ковальського.
Після цього росіяни почали вишукувати незгодних та викрадати їх.
Всі 7 років окупації Криму жителі півострову приносять квіти до постаментів Кобзаря, щоб нагадати міжнародній спільноті, що Крим - український.
- Дуже тішуся тим, що день народження Кобзаря в Криму є днем, коли звіряють годинники. Всі українці на півострові вшановують Тараса Григоровича, - каже колишній в'язень Кремля Володимир Балух.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З в'язниці звільнили політв'язня Шаблія
Усього на акцію зібралося близько 200 людей. Всі приїхали до Києва після окупації Криму, познайомилися між собою. Багато хто дружить родинами. При зустрічі вітаються один з одним. Говорять про політику та родичів і друзів, що залишилися в Криму.
Біля фонтану про політику балакають дві жінки років 40. Лають президента України й різко переходять на питання возз'єднання родини.
- А що там твої, досі сидять в Алушті?
- Поки так, треба ж багато чого ще зробить, будинок продати...
- Ой, боже-боже, коли ж це скінчиться. Співчуваю.
Починає падати сніг.
- Ух і погодка, - потирає почервонілі від морозу руки кримчанин, ветеран АТО Сергій Вікарчук. Він виїхав з Криму у 2015-му році та відразу пішов на війну. - Я хотів би, щоби в українців змінилося ставлення один до одного. Повинні бути більш залученими до розбудови держави, більш відповідальними.
За 7 років життя в Україні чоловік досі не отримав ані житла, ані соціальної допомоги для себе та своєї родини.
- Маємо згадувати про Крим не лише пару раз на рік, а боротися за нього весь час. Маємо постійно говорити про бранців Кремля. Це важливо, бо спротив не закінчився і триватиме до визволення півострову, - бере слово активіст Андрій Щекун.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якнайшвидший вступ у НАТО, перезавантаження КС і підтримка США - Єрмак зробив низку заяв
Оксана Шинкаренко прийшла на акцію разом із дочкою, зятем та онуком. Одягнена у футболку та легку куртку. На футболці напис: "Кримський Бандерівець". Подібний набила на руці, каже.
- Я на кожну акцію малюю новий плакат. Цього разу написала: "Ні окупації Криму". - усміхається. - Змінила би владу в України. Нам не вистачає проукраїнських керівників, які розвиватимуть країну, а не топитимуть її.
Осторонь розмовляє зі знайомим кримський журналіст Тарас Ібрагімов. У 2020-му йому заборонили в'їзд до Криму через висвітлення судилищ над кримськими татарами. Серед позитивних моментів підкреслює свободу мирних зібрань в Україні.
- Нас в Криму би всіх спакували і їхали би ми в автозаках, - говорить він.
В кінці акції колишній бранець Кремля Ісмаїл Рамазанов розгорнув величезний червоно-чорний прапор.
- Полетить в ОРДЛО, москалів бісити, - каже він. - Хто хоче — може підписати його.
Кожен кейс будуть розслідувати окремо, оскільки колективна відповідальність заборонена.
25 лютого у Верховній Раді України зареєстрували 2 законопроєкти — від депутатів Європейської Солідарності Слуг Народу. Можновладці запропонували посилити відповідальність за колабораціонізм.
Коментарі