Партія "УДАР" пропонує сформувати коаліцію демократичних сил у парламенті нового скликання одразу після виборів до ВР. Тим самим вона відмовила Об'єднаній опозиції у підписанні відповідної угоди до 28 жовтня.
Із самого початку було зрозуміло, що Об'єднаній опозиції конче потрібна угода з Кличком, щоб взагалі іти єдиним списком. А Кличкові це не потрібно, бо він має реальний президентський рейтинг. Якщо його опозиційна сила потрапить до парламенту, перемогою буде сам факт проходження до Верховної Ради. А якщо займе третє, а тим паче, друге місце, а зараз є всі передумови для цього, то стане фактично провідною опозиційною силою в країні. Відповідно, Кличко буде переможцем і зможе сам диктувати умови. Його логіка має бути такою: спочатку результати волевиявлення, потім визначення умов, на яких Кличко може запропонувати співпрацю опозиції, визначення регламенту такої співпраці. Тому з точки зору Кличка все логічно.
А от з точки зору опозиції все не логічно. Пропонуючи угоду з Кличком, опозиція обмежується дуже вузьким колом завдань: імпічмент президенту, звільнення політв'язнів. Але трагедія опозиції, через що вона і програла вибори, у тому, що зневажає своїх громадян. Мали запропонувати реальні соціальні механізми розвитку країни, при чому це не стосується дебільного популізму: зарплати, пенсії і всього такого, а стосується чесної, відвертої розмови з громадянами за всіма напрямками, що стосуються суспільного буття України, від політики до збереження навколишнього середовища. Опозиція жодного зрозумілого політичного меседжу не озвучила. Про політичні новації я вже й не кажу.
Крім того, список опозиції - це все колишні. Такий собі кадровий фільтрат від усього того, що колись було при владі. За рідкісними випадками — це просто збіговисько нездар. Саме тому за них так слабо хочуть голосувати.
Не маленьку роль відіграє сам факт об'єднання опозиції. Кличку, наприклад, дуже складно буде домовлятися, бо буде три центри сили: Мартиненко і Яценюк, хоча це більш споріднені центри; Гриценко з непомірними амбіціями і відсутністю політичної ваги; Тручинов, який претендує на те, щоб представляти інтереси Тимошенко. Потім ще з'являться мажоритарники, яких викинули зі списку, але вони пройдуть до ВР і матимуть свої вимоги.
Серйозної розмови з опозицією у Кличка немає. Якби йому запропонували беззастережні політичні, а не кадрові речі, то було б дуже важко відмовитися від підписання угоди про співпрацю. Але опозиція нічого значущого не пропонує.
На виборців насправді така позиція Кличка не вплине. Однак багато чого залежить від того, як це будуть інтерпретувати ЗМІ. Якщо будуть говорити, що Кличко непослідовний і він, узгодивши зняття кандидатів тепер не іде на співпрацю з опозицією, то це будуть одні настрої в електораті. Якщо говорити про те, що опозиція не запропонувала нормальних умов для такої співпраці — буде інша реакція.
Але на загал буде так: рейтинг опозиції буде далі провисати. А Кличко, якщо він в останні дні кампанії зробить низку чітких і привабливих для виборця заяв, то ще має шанс добрати. Але не будемо забувати, що в наших умовах важливо не як голосують, а як рахують. Зараз уже очевидним є роздратування ПР Кличком. Наприклад, антиреклама по Кличка, якою вони просто продемонстрували, що злякалися. Це просто було не розумно. Але це свідчить про те, що Кличко зараз вже забирає голоси не тільки від Об'єднаної опозиції, але й від Партії регіонів.
5 
1
Коментарі
34