18 грудня 1917 року у Києві офіційно запрацювала перша в історії України вища школа художньої освіти - Українська академія мистецтв. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, що регламентував діяльність академії. Її ректором став художник та педагог Федір Кричевський.
Проте урочисте відкриття закладу відбулося дещо раніше, 5 грудня. На захід запросили 500 гостей, які після традиційних промов мали можливість ознайомитися з виставкою робіт професорів академії.
"Виставка була дуже красиво декорована старовинними килимами і рослинами. В останньому залі був сервірований чай з бутербродами, тістечками, печивом, фруктами і т.д. Було багато артистів і іншої публіки, дуже шумно і весело. Коли з'ясувалося, що частування даром, члени нашого суспільства взялися надзвичайно сумлінно знищувати запаси - я особисто, за найскромнішими підрахунками, злопав, напевно, на дві червоненькі. В іншому залі на естраді двоє голосистих чоловіків співали, потім була декламація одного дуже цікавого актора Молодого Українського Театру. Загалом, залишилося дуже приємне враження. Загалом, в Українській республіці живеться, їй-Богу, краще, ніж у проклятих кацапів", - писав про відкриття УАМ український мистецтвознавець Федір Ернст.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художник Федір Кричевський помер від голоду
Але лише після прийняття закону академія могла повноцінно працювати, отримувати з-за кордону без мит всі необхідні для роботи матеріали, книги та картини. Друкарні УНР були зобов'язані надавати до бібліотеки академії по одному примірнику книг та часописів, які стосуються образотворчого мистецтва. Професори академії звільнялися від військового обов'язку, а академія отримувала державне фінансування.
У 1918-1919 роках в академії навчалося 140 студентів, у 1921-1922 - близько 400. Усі в окремих майстернях відповідно до фаху. Плата за навчання становила 100 руб. на рік, а для вільних слухачів - 100 руб. на півріччя. Це дорівнювало зарплаті чиновника середньої ланки. Найменша зарплата - двірника - становила 18 руб., а газета коштувала 20 коп. Окремі особи та інституції могли засновувати при академії спеціальні стипендії для студентів. Щоправда, невідомо, чи хтось скористався з такої можливості.
Штатний розпис передбачав 8 професорських посад, ректора, секретаря, керуючого канцелярією, діловода та його помічника і машиністку.
Заняття відбувалися в тій самі залі Центральної Ради, де проходив вернісаж у день відкриття, яку для зручності щитами розділили за невеликі площі. В середині січня 1918 року УАМ переїхала до будинку колишньої Терещенківської школи по вулиці Велика Підвальна 38. У лютому її варварськи розгромили більшовики Муравйова. У період другого нашестя більшовиків навесні 1919 року УАМ виселели і Георгій Нарбут прилаштував її в помешканні приватного будинку в Георгієвському провулку, 11, де вона пережила прихід Добровольчої армії Денікіна. Попри жахливі умови нового приміщення академія обзавелася власною бібліотекою та галереєю.
Головна мета академії полягали в тому, щоб давати волю думкам студентів. Засновники та викладачі закладу вважали, що "Українська Академія не продовжить головної помилки старої Петербурзької Академії і не буде насилувати волі художника. Академія повинна поважати індивідуальні відміни хисту й найбільше всього остерігатися приневолювати його до обов'язкових шаблонових форм".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художників розстріляли за неприйнятні сюжети
Із 1997 року академія отримала свій унікальнй герб. Основою і центром герба є розміщене у полі геральдичного барокового щита стилізоване графічне зображення сирина. Це фантастичний птах із жіночою головою. За народним повір'ям, сирин - віщий птах, що знає минуле й майбутнє, може заглянути у найпотаємніші куточки Всесвіту. Він - золотого кольору, що символізує шляхетність і велич. Щит, на якому зображений птах, малинового кольору. Над ним - золоте сонце, яке означає джерело знань і майстерності, освітньо-навчальний характер академії. Навкруги щита - вінок із лаврового та дубового листя та стрічка з написом "Українська академія мистецтв".
Від 2000 року академія образотворчого мистецтва має статус національної. Досі лишається єдиним в Україні багатопрофільний вищий навчальний заклад художньої освіти, що має академічне спрямування і готує фахівців живопису, скульптури, графіки, театрально-декораційного мистецтва, архітектури, реставрації творів мистецтва, мистецтвознавства та артменеджменту. Очолює академію художник-графік Андрій Чебикін.
222 рисунки Федора Кричевського передали Національному художньому музею в Києві. 29 випускників Києво-Могилянської бізнес-школи викупили колекцію у спадкоємиці робіт і подарували музею. Вартість не оголошують.
2 
7644
Коментарі