Найтісніші стосунки Української козацької держави з Кримським ханством були в середині XVII століття, розповідає Ферхад Туранли, завідувач кафедри сходознавства Університету "Україна". Вважає, що зараз немає умов для повноцінного відродження кримських татар.
Як розвивалося спілкування між українцями і кримськими татарами?
- Інтенсивні українсько-кримськотатарські мовні контакти почалися, коли Богдан Хмельницький уклав договір із кримським ханом, який допомагав гетьманові в національно-визвольній боротьбі українців. У 1650-х роках був укладений договір між гетьманом Богданом Хмельницьким і турецьким султаном Мехмедом ІV, згідно з яким Запорозькі козаки мали право торгувати в Чорному морі, яке Російська імперія здобула лише 1771 року.
Кримські татари - народ, який історично сформувався в Криму. Це жителі створеного у середині XV ст. Кримського ханства. Більшу частину існування воно перебувало в складі Турецько-Османської імперії. Наприкінці XVII ст. Крим приєднала Російська імперієя. Ті часи називають "чорним століттям" в історії кримських татар.
Які мови вплинули на кримськотатарську?
- Їхня мова та культура тривалий час перебувала під значним примусовим впливом російської мови через втрату незалежності кримськими татарами. Вони зазнали репресій і переселень у 1930-1940-х роках з боку комуністичної влади. Це призвело до часткової втрати її мовного багатства. Після занепаду совєтської імперії та проголошення України як незалежної держави у 1991 року відбувається повернення кримських татар до рідних земель на Кримський півострів. До цього часу відбулася репатріація приблизно 300 тисяч кримських татар, але досі відсутні правові норми щодо повернення і поновлення громадянських прав, тому немає належних умов для повноцінного відродження кримськотатарської мови та культури.
Чи складна кримськотатарська мова для вивчення?
- Українська та кримськотатарська мови за граматичної будовою належать до різних типів, тому є певні складнощі у вивченні. Зараз кримськотатрською навчаються приблизно 500 учнів у 15 навчальних закладах. Є кафедра кримськотатарського та турецmкого мовознавства у Кримському інженерно-педагогічному університеті та кафедра кримськотатарского мовознавства в Таврійському національному університі. Кримськотатарська молодь вивчає українську мову в Національному університеті Києво-Могилянська академія, Львівському університеті ім. Івана Франка та інших університетах України.
Які слова в українську перейшли з кримськотатарської?
- Кримськотатарські запозичення стосуються побуту, їжі, війська, землеробства, скотарства, а також назви топонімів, тварин і природних явищ. Між запозиченими і власними словами української мови можуть існувати різні варіанти взаємин. Іноді нова лексична одиниця витісняє українське слово. Так слово "жереб'я́" поступово було витіснене тюркським словом "лоша́".
Запозичення може позначати реалії, які досі не були знайомі українській мові. Тоді нове слово органічно входить для позначення певного нового явища, бо для нього не існує відповідника в мові. Так в українській мові з'явилося слово "казан".
Іноді запозичення позначає поняття, яке вже мало назву. Так, "узівок" ‒ це діалектне слово на позначення однорічного теляти, яке прийшло з кримськотатарського слова "бузав" - теля. Але в українській мові паралельно існують своє "вівчар" і занесене через кримськотатарську "чабан" тощо.
Приблизно 4000 тюркізмів має українська мова, серед них і кримськотатарські. Понад половину з них – загальновживані: гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, карий тощо. Решта – історизми, описують речі або явища, яких уже немає в сучасному побуті.
У рибальстві: ава, балик, пай, сал, сала, чагар, чекуша, чердак
У назвах фруктів: айва, алича, баштан, гарбуз, ізюм, інжир, кавун, кизил, хурма.
У тваринництві: ар'ян, далак, дарак, джигиря, казарма, катлама, качковал, кочкар, курпек, мешини, мешти, отара, сап'ян, чабан, ялак
У побуті: бардак, бармаки, буза, ґердан, кава
Такі категорії визначила студентка Києво-Могилянської академії, кримська татарка за національністю, Ельзара Галімова, яка дослідила відносини між словами, запозиченими з кримськотатарської мови та питомими українськими.
Коментарі
2