Барселона тим цікава, що тут можна зрозуміти, що відчувають іноземці, які приїжджають до України, вивчаючи попередньо лише нашу державну мову. Точно почуваються розгубленими. Каталонська й іспанська теж різняться багато чим. Дивно було знайомитися з каталонцем, який почав розмову зі мною "поправною польщизною". Згодом вишуканою російською переконав, що більше воліє розмовляти таки польською. Я запитала: "То ви, напевно, єдина особа цього вечора, до кого можу звертатися українською?", на що той відповів: "Так. Зрозумію". В Україні він не був, але казав, що має поїхати до Львова. Роберт Самарра Коллінз написав книгу за своїм маґістерським дослідженням у Віденському університеті - про українця, який переклав російською польський середньовічний твір.
- Мій батько каталонець, а мама - англійка. Моя пригода з російською почалася тут, на узбережжі Середземного моря. Перший, хто навчив мене російських слів, був син такого собі "нового росіянина". Хлопчина прийшов до нашого класу, намагався купувати собі друзів батьківськими грошима. Але мені було цікаво з ним саме через його мову. Навіть приходив певний час до нього додому, чув ці дивні мовні звуки й потрохи втягнувся. Як я уже почав багато розуміти, закортіло більше з кимось розмовляти російською. От і заприязнився з Дімою з Самари. Цікавий збіг, якщо це правда, бо він тут на пляжі два роки... бурлакував.
- В Барселоні важко не помітити зачарування в усьому російському: вистави російських балерин, курси "ruso", на танцях - російські пісні. А як відгукуються про Україну?
Мені дуже цікаво дізнаватися детальніше, які справи в Україні. Пишуть, що неспокійно там у вас.
- Ймовірно, просувається "русский мир", аби збудити інтерес до Росії. Кажучи правду, тут взагалі всю Східну Європу бачать як країни коло Росії. Тільки-но кажу людям, що вивчаю слов'янські мови, перепитують: "Ці мови походять від російської, так?" Про Україну відають небагато. Часто, згадуючи колишні радянські країни, люди не розуміють, ідеться про народ, чи про національність. Андрія Шевченка знають всі.
- Мову починаєш вчити від великого захоплення чимось або кимось. Більшість їх я опанував, закохуючись. Маю особливий сентимент до польської. Рік жив у Варшаві, з Познані мій найближчий товариш по духу. Я для його родини майже, як син.
Ви - люди зі слов'янських країн - часто цураєтеся власної мови. Не вірите, що нею можуть зацікавитися. Західноєвропейці свято переконані, що східно-європейські мови дуже заплутані вимовою та письмом, звучать дивно і не даються вчитись. Як на мене, таке бачення існує через помилковий образ цих країн, успадкований від радянських часів: темрява, сніг, важкі умови виживання. Сприйняття тієї чи іншої мови залежить від того, як українець чи поляк бачить себе перед світом.
- Моя дівчина з Боснії, тому володію теж їхньою мовою. Заприязнився тут із хлопчиною з Сербії, просив його проводити зі мною бесіди, але той щось не проявляє ініціативи. Я помітив, що ви - люди зі слов'янських країн - часто цураєтеся власної мови. Не вірите, що нею можуть зацікавитися. Західноєвропейці свято переконані, що східно-європейські мови дуже заплутані вимовою та письмом, звучать дивно і не даються вчитись. Як на мене, таке бачення існує через помилковий образ цих країн, успадкований від радянських часів: темрява, сніг, важкі умови виживання. Сприйняття тієї чи іншої мови залежить від того, як українець чи поляк бачить себе перед світом. Гарний приклад Румунії: не кожен у нас знає, що її мова латинська і внаслідок цього - набагато простіша, ніж слов'янські. А все-ж, люди там спокійнесенько живуть, не стидаються своєї країни, трактуючи німця чи англійця, як рівню.
- У своїй магістерській праці ви досліджували, що українська мова була таким собі буфером обміну між європейською культурою через польську до російської?
Знаю, що в вас вигадують усеможливі жарти про мову прем'єр-міністра Азарова. На нашого попереднього президента Дженералітету Хосе Монтілью-Аґіле?ру теж є карикатури.
- Моє дослідження - про середьовічний польський текст "Розмова магістра Полікарпа зі смертю". Його мені порадив керівник Міхаель Мозер - напевно, найкращий у світі україніст. Я довів, що переклад твору на російською здійснив українець. Згідно цього дослідження з'ясовуємо, що в 15-18 столітті українська мова грала активну роль в польсько-російських відносинах. В тексті, який я опрацював, за лексиконом і за схильністю переймати польські слова з оригіналу прослідковується, що перекладач походить з України.
В сучасній російській мові мало доказів польського впливу того часу. Але часто наголошую, що Петро I має дякувати Польщі за те, що Західна Європа відкрилася Росії, оновила її.Все переймалося через Польщу. В той же час і Україна була необхідним посередником.
Мені дуже цікаво дізнаватися детальніше, які справи в України. Пишуть, що неспокійно там у вас. Дуже зацікавлений українською мовною ситуацією, бо політика "топлення" владою мов у Каталонії і в Україні дуже подібна.
Тут взагалі всю Східну Європу бачать як країни коло Росії.
Знайома москвичка мене переконувала, що українська є "ламаною російською мовою, якою спілкувалися колись люди без освіти, а тепер вирішили, що це мова". Білорус казав, що "українці й білоруси - одні й ті ж, їх вигадали, щоб бути в опозиції до Росії". Увпевнений, що ви теж чули багато подібних нісенітниць.
- Українці та каталонці мають багато спільного: в Галичині, як і тут, є стара забава будувати вежі з людей, теж пригощаємо гостей хлібом-сіллю. Серед подібного і прагнення зберегти свою мову. Як каталонці навчилися її захищати?
- На захисті мови з політичного боку стоїть Дженералітат Каталонії. Працює, щоб каталонська міцно стояла на ногах в системі освіти, медіах, культурі. Їм це вдається непогано, але ж є ще уряд у Мадриді, який - однаково, чи ліві, чи праві - не доводить усе до толку. Ситуація каталанської у Валенсії та на Майорці набагато гірша, тому що праві урядують там упродовж багатьох років, знищуючи, наскільки це можливо, каталанську або "кастилізуючи" (кастеяно - іспанська) і дотепер.
Знаю, що в вас вигадують усеможливі жарти про мову прем'єр-міністра Азарова. На нашого попереднього президента Дженералітету Хосе Монтілью-Аґіле?ру теж є карикатури, зокрема - в каталонській телепрограмі "Полонія". Йому погано дається каталанська, бо походить із півдня Іспанії. Люди з Мадрида називають її польською, бо вона їм незрозуміла.
Але часто наголошую, що Петро I має дякувати Польщі за те, що Західна Європа відкрилася Росії, оновила її, Все переймалося через Польщу.
Як ми захищаємо каталанську? Усе більше людей переходить на неї в суспільних мережах, організовуємо флеш-моби, а каталонська Вікіпедія має більше статей, ніж, наприклад, болгарська!
- Каталанською пишеться "Ucra?na".
- Наше "Ї" не є окремою літерою. Ставимо додадкову крапку над "і" для розмежування двох голосних, які становили б дифтонг. Завдяки "ї" мовець знає, що "а" й "і" треба проговорити окремо. Але Київ пишемо без "ї".
Є цікавий порівняльний посібник каталансько-української граматики на сайті Дженаралітету Каталонії. Заохочую переглянути.
2 
1
Коментарі
24